Новини міста Харків та Харківської області

Виявлення зниклих безвісти: як передати ДНК українцям у Німеччині.

"В середині травня цього року я отримала повідомлення про зникнення мого сина-військового. Він був мобілізований лише пів року тому," - з важким серцем ділиться Людмила з DW, стримуючи сльози. Ця жінка, яка втекла з Харкова і тепер мешкає в Німеччині, є однією з понад 40 людей, що 24 червня приїхали до Кельна, щоб здати зразки для ДНК-експертизи співробітникам Міжнародної комісії з питань зниклих безвісти (МКЗБ - International Commission on Missing Persons). Разом з Людмилою прибули її невістка та маленький онук — дружина і син зниклого.

У спекотний день в одному з центральних районів гамірного німецького міста з населенням у мільйон осіб, їх приймають у затишному та прохолодному приміщенні католицької навчальної установи. Айше Халілова, кримська татарка, та Дар'я Вуйнович, боснійка з МКЗБ, перевіряють документи Людмили та її невістки, порівнюючи їх з наявними даними. Українські жінки підписують згоди на передачу своїх біологічних матеріалів та особистої інформації до українських органів досудового розслідування, а також до інших організацій, які займаються пошуком зниклих безвісти в Україні.

Дар'я Вуйнович організовує пакети з одноразовим приладдям для збору ДНК-зразків і дістає кілька упаковок з рукавичками. Вона вже понад 25 років працює в Міжнародній комісії з розшуку безвісти зниклих (МКЗБ). Основна частина її діяльності пов'язана із західнобалканською програмою комісії, яка була заснована в 1996 році для розслідування зникнення людей під час війн на Балканах. На сьогоднішній день у Західних Балканах вдалося розшукати 75% з 40 тисяч зниклих безвісти. "Я пройшла через сотні тисяч родичів, у яких ми збирали ДНК-зразки", - ділиться Вуйнович. Наразі вона подорожує різними країнами Європи, щоб використати свій досвід на допомогу українцям. Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну в 2022 році МКЗБ відкрила новий офіс у Києві, а з літа 2023 року активно працює в країнах, які прийняли найбільше біженців з України, таких як Німеччина, Польща та Чехія.

Серед українців, що сьогодні прибули до Кельна, можна зустріти жінок, чоловіків і дітей різного віку. Чим більше зразків ДНК родичів буде зібрано, тим вищим стане відсоток, який можна досягти для подальшої ідентифікації — 99,95% є тією критичною межею, яка дозволяє видати звіт про збіг ДНК. "Ми говоримо про таке поняття, як повний профіль — це можуть бути або обидва батьки, або діти разом із чоловіком чи дружиною, або ж брати і сестри. Тобто існує безліч комбінацій," — зазначають представники МКЗБ.

Айше Халілова запитує Людмилу про деталі зникнення її сина, і жінка вже не може стримати сліз. Пізніше вона розповість DW, що її другий син, мобілізований на початку 2025 року, отримав серйозне поранення в Курській області і наразі перебуває в лікарні в реанімації. "Я навіть не маю змоги з ним поспілкуватися, не знаю, чи встиг він здати зразок ДНК для подальшої ідентифікації свого брата. З'ясувати щось у слідчих в Україні практично неможливо, але принаймні тут мені повідомили, що кримінальне провадження з розшуку мого сина в Україні вже відкрито. Добре, що ми знайшли цю комісію, і нам не потрібно їхати в Україну для здачі ДНК", - з сумом говорить жінка.

Ознайомтеся також: Від одного обміну до іншого: як українські жінки шукають своїх чоловіків, які зникли під час війни.

Людмила та інші українці, які зібралися на зустріч, з тривогою розповідають DW, що самостійно шукали інформацію про необхідні дії в ситуації зникнення безвісти близьких, адже чули про потребу надання зразків ДНК для подальшої ідентифікації. Проте жоден з них не отримав жодної інформації від офіційних українських органів. Вони також зазначають, що не знайшли чітких алгоритмів дій на вебсайтах цих установ. Інформацію про МКЗБ та її діяльність вони виявили випадково, перебираючи інтернет.

Цю думку підкріплює Уляна Деркач, засновниця та голова Асоціації українських студентів і докторантів Кельнського університету (USAC). Завдяки її зусиллям, МКЗБ змогла знайти приміщення в Кельні для прийому українців. "Якби українські дипломатичні представництва, зокрема в Німеччині, офіційно повідомили, що особи, які тимчасово перебувають за кордоном як біженці, можуть здавати ДНК-аналіз у своїй країні перебування, це б значно полегшило процес. Це ж може стати безпосередньою допомогою для тих, хто прагне знайти своїх рідних та гідно попрощатися з ними", - підкреслює Деркач.

В МКЗБ повідомляють про проведення інформаційних кампаній, спрямованих на підвищення усвідомленості серед українців, які проживають за кордоном і мають зниклих родичів в Україні. З літа 2023 року було організовано зустрічі з близько тисячею родичів осіб, зниклих безвісти, з яких близько третини відбулося в Німеччині. За інформацією МКЗБ, нині в Україні офіційно розшукують понад 70 тисяч людей, які зникли за особливих обставин, серед яких як військові, так і цивільні особи. Артур Добросердов, уповноважений з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, зазначає в інтерв'ю DW: "Ми не розголошуємо окремі цифри щодо ідентифікованих осіб. Проте в нас є дані про кількість випадків, коли розшук було припинено. Це може статися в двох ситуаціях: або було підтверджено загибель особи, або вона повернулася. На сьогодні вже 15 тисяч випадків розшуку зупинено", - підкреслює він.

Досліджуйте також: Більше 70 000 осіб зникли безвісти: якими методами Україна їх шукає та яку допомогу надає родинам зниклих?

Ще з 2022 року не мають звістки про старшого брата і Анатолій та Ігор - двійнята середнього віку з Миколаєва, які теж здають в Кельні свої зразки ДНК. Їхній старший брат пішов добровольцем у військо з перших днів вторгнення, а після того, як його з Миколаївщини перекинули на Донеччину, перестав виходити на зв'язок. Брати знали, що в Україні щодо зникнення безвісти брата іде розслідування, а їм треба здати зразки ДНК. Тільки кілька тижнів тому вони натрапили на онлайн-платформу МКЗБ. "Подзвонили нам буквально через пару днів, і ось ми тут", - розповідають чоловіки.

Вуйнович вправно бере у них мазки з внутрішнього боку щоки - букальний епітелій. Потім запаковує зразки і відповідно маркує.

"Ми займаємося не лише збором біологічних зразків. Надзвичайно важливо, щоб ці матеріали в подальшому слугували доказами в судових процесах в Україні", - коментує Марія Михалко, директорка відділу координації даних МКЗБ, яка співпрацює з родинами зниклих безвісти. Зібрані зразки ДНК направляються до лабораторії МКЗБ в Гаазі, без вивезення за межі ЄС. "У лабораторії проводиться отримання ДНК-профілю. Час виконання цього процесу залежить від завантаженості лабораторії, кількості зразків, які ми збираємо одночасно, а також від їхньої якості. В разі дослідження з посмертними зразками процес займає більше часу. Отримані ДНК-профілі, за згодою родичів, передаються до головного слідчого управління Національної поліції України", - додає Михалко.

Систему ідентифікації ДНК зниклих безвісти в МКЗБ називають унікальним елементом експертизи та технічної допомоги. Створена у 2001 році, вона стала еталоном технічних інновацій та ефективності в галузі ідентифікації людей. Також саме МКЗБ розробила Інтегровану систему управління даними (iDMS), щоб забезпечити комплексну обробку даних про зниклих безвісти по всьому світу. "Ідентифікація на основі ДНК-експертиз є методикою, яка дає найменшу похибку з усіх наявних методів ідентифікації", - наголошує Марія Михалко.

Цього тижня в Німеччині з українцями, які мають родичів, зниклих безвісти за особливих обставин в Україні, працюють також у Штутгарті, Ганновері, Берліні та Франкфурті-на-Майні.

У Кельні ж для Людмили процедуру завершено. Вона витирає сльози і міцно обіймає онука. Жінка не висловлює жодних сподівань, тільки постійно повторює: "Не хочу. Не хочу. Не хочу втратити обох синів".

Читайте також