Пастка, яку розставив Путін: що ховається за "мирними" вимогами Москви до Києва.
Президент Володимир Зеленський нещодавно підтвердив: Кремль висуває вимогу, аби українські війська вийшли з п'яти областей -- і це не для укладення миру, а лише як умова для тимчасового припинення вогню та початку перемовин. Аналітики пояснюють, чому така "домовленість" може виявитися вкрай небезпечною для України.
Цю інформацію повідомляє видання The Guardian.
Одним із небагатьох чітко оформлених варіантів мирної ініціативи став американський проєкт, який, за даними агентства Reuters, побачили деякі представники влади. У цьому варіанті передбачено, що Україна має юридично визнати анексію Криму, а також фактично погодитися з тим, що великі ділянки східних регіонів контролюються Росією. Як підтвердив Зеленський, Москва висуває виведення українських військ з п'яти областей як початкову умову -- не для миру, а лише для припинення вогню та діалогу.
Перед початком повномасштабної агресії на цих землях проживало близько 11 мільйонів людей. Для численних українців така "угода" втілює в собі остаточну втрату рідного дому. Це означає, що вони мусять змиритися з ситуацією, коли їхні близькі, друзі та співвітчизники, які залишилися під окупацією, будуть змушені жити під тиском репресивного та насильницького режиму.
"В суспільстві існує стійке переконання, що Росія прагне розширити свої територіальні претензії, тому будь-які компроміси лише зміцнюють агресора. Українці усвідомлюють, що життя під окупацією є справжнім жахом. Вони ніколи не сприймуть анексовані території як щось інше, окрім незаконного та жорстокого захоплення," -- зазначила дослідниця з Chatham House Орися Луцевич.
На даний момент відсутні точні дані щодо кількості осіб, які залишилися на захоплених територіях. Через бойові дії багато населених пунктів було зруйновано, і їхні жителі змушені були покинути свої домівки — як у контрольовані області, так і за межі країни.
ООН повідомляє, що всередині України переміщеними стали понад 3 млн громадян, а ще близько 6 млн -- знайшли прихисток в інших країнах.
Попри це, президент Росії Володимир Путін заявляє про намір провести вибори в Україні -- з очевидною метою змінити владу. Але постає питання: де саме голосуватимуть 9 млн переселенців? Як голосуватимуть мешканці тимчасово окупованого Донецька, де вони не були від 2014 року? Чи, можливо, -- жителі Харкова?
Орися Луцевич акцентує на важливості цієї проблеми.
"Вибори вимагають ретельної підготовки через велику кількість внутрішньо переміщених осіб, як в Україні, так і за її межами. Україні необхідно зберегти імідж демократичної нації. Якщо голосування відбудеться поспіхом і без належної організації, це може призвести до сумнівів у їх легітимності. Саме цього прагне Путін — створити образ держави, що не може самостійно функціонувати. Наразі немає суспільного запиту на проведення дострокових виборів, а тиск з боку США або Росії розглядається як втручання в суверенітет України", — зазначила експертка.
Однією з основних небезпек таких "мирних ініціатив" є те, що вони не вирішують ключові питання. Це, в свою чергу, перешкоджає запровадженню комплексної відбудови держави.
Якщо Путін не потерпить поразки і не відповість за свої дії, існує ймовірність, що він знову намагатиметься атакувати чи повернеться до політичного втручання в Україні, подібно до того, як це відбувалося до Революції Гідності. У разі, якщо українці не визнають таку угоду як законну, це також може призвести до нестабільності та спроб політичного реваншизму.
Гарантії безпеки з боку Західних країн повинні бути не лише символічними, а й справжніми зобов'язаннями, що підтримуються військовою силою та тривалою стратегічною політикою.
"Ключове питання для України: чи будуть надані реальні гарантії безпеки, які дозволять приватному капіталу повернутися до країни? Єдина гарантія, якій Путін не насмілився кинути виклик -- це 5-та стаття НАТО, саме тому українці наполягають на вступі до НАТО. Без такої гарантії не буде приватних інвестицій, а отже -- і відбудови", -- пояснив директор з європейських питань у Eurasia Group Муджтаба Рахман.
"Російські окуповані території -- це гнійники, які гальмують реформи та демократичний розвиток, а це ключ до вступу як до ЄС, так і до НАТО. Нестабільність відлякує іноземних інвесторів", -- зауважила Луцевич.
Вона зазначила, що українці сприймають Європейський Союз, перш за все, як засіб для модернізації країни та протидії корупційним явищам. НАТО, в свою чергу, асоціюється з колективною безпекою, але також володіє значним економічним впливом.
"Щоб відбудувати Україну, Київ має успішно просуватися в процесі вступу до ЄС. Факт, що ЄС розпочав переговори про членство з Україною, сприймається як одна з великих перемог українського народу", -- вказала експертка.
Нагадуємо, що Зеленський зазначив, що між Росією та Україною є можливість підписання меморандуму про припинення вогню, який стане попередником угоди щодо завершення конфлікту.
Як заявив радник керівника Офісу президента Михайло Подоляк, умови, які Росія може прописати у меморандумі, означають повне підпорядкування України -- від контролю над армією до позбавлення власної політики й територій.
Проте в Кремлі вже знайшли виправдання для відмови підписати меморандум з Україною. Директор юридичного департаменту Міністерства закордонних справ Росії Максим Мусіхін зазначив, що для укладення угоди необхідна "нова влада" в Україні.
