У вшанування пам'яті спецпризначенця, капітана Сергія Слободяна.
Завжди прагнув опинитися в тих місцях, де міг би приносити найбільшу користь і діяти з максимальною ефективністю.
Сергій Слободян з'явився на світ 22 березня 1988 року в селищі Ярмолинці, що в Хмельницькій області. У його родині було двоє дітей: Сергій і його молодша сестра. Протягом періоду з 1994 по 2005 рік він отримував освіту в місцевій середній школі, а також паралельно навчався в Ярмолинецькому технологічному ліцеї, який успішно закінчив у 2005 році.
З раннього віку Сергій обрав шлях, пов'язаний із військовою діяльністю.
Сергій вибрав нелегкий шлях, але в той же час відчував до нього глибоке покликання. Молодий чоловік став студентом Військово-інженерного інституту в Кам'янці-Подільському.
Після завершення навчання в університеті я почав працювати рятувальником, приєднавшись до команди піротехніків Державної служби України з надзвичайних ситуацій, яка тоді ще носила назву Міністерства з надзвичайних ситуацій.
Пізніше він вирішив приєднатися до українських збройних сил і служив у 3-й окремій танковій бригаді, відомій як Залізна. З часом став спецпризначенцем. На фронті він перебував з початку російського вторгнення в Україну в 2014 році, відстоюючи незалежність держави на Луганському напрямку. Також брав участь у розмінуванні територій на Харківщині ще до початку повномасштабної агресії російських військ. Він ретельно виконував свої обов'язки.
"Після 24 лютого 2022 року захищав Україну на фронті. Київщина, м. Ірпінь. Донецький напрямок. Харківський. Брав участь у визволенні Ізюма та інших важливих операціях. Командир групи. У своїй справі фахівець найвищого рівня, капітан Сергій Слободян удостоєний багатьох орденів, медалей та відзнак. Проходив військові навчання за кордоном, у Словаччині. У рідних краях бував вкрай рідко - раз вдалося взяти відпустку і навідатися, іншого разу приїздив для проходження лікування. Однак де б не був, тримав зв'язок з рідними - батьком, сестрою. Сергій душа компанії його дуже любили поважали друзі та близькі. Батько Сергія зараз також боронить Україну від російської навали. Раніше був учасником АТО, тому вже у перші дні після повномасштабного вторгнення був призваний на військову службу", -- розповіли Суспільному односельчани родини з Ярмолинецької територіальної громади.
За свою службу Сергій Слободян був удостоєний кількох нагород та відзнак. А саме: нагороджений Орденом Богдана Хмельницького ІІІ та ІІ ступенів, Почесним нагрудним знаком "ІДУ НА ВИ" IV ступеня, Нагрудним знаком Почесна відзнака командира військової частини А 1788 (посмертно), та іншими нагородами.
Після проходження військових навчань у Словаччині, Сергій повернувся на передову. Незалежно від того, де він перебував, завжди підтримував зв'язок з рідними. 12 липня 2024 року увечері він мав коротку, але важливу розмову з сестрою. Його спокійний голос заспокоїв: "У мене все добре". Проте, на жаль, у ніч на 13 липня відважний солдат загинув, виконуючи бойове завдання. Він залишив цей світ у віці 36 років. Сергій залишив після себе батька, сестру та велику родину, якій буде його дуже не вистачати.
Місцем останнього спочинку полеглого захисника стала Алея Слави на військовому кладовищі в м. Хмельницькому.
Петиція, що стосується надання звання "Герой України" (посмертно) капітану Сил спеціальних операцій, командиру групи спеціального призначення Сергію Слободяну, була ініційована його родиною. Вона вже зібрала потрібну кількість підписів і наразі перебуває на розгляді у Президента.
За свідченнями близьких і товаришів, Сергій втілює відданість своїй батьківщині, неймовірну мужність та залізну витримку. Він не раз рятував життя своїх побратимів, ставлячи під загрозу власне життя.
Вічна та світла пам'ять Герою!
