Оптоволоконні FPV-дрони з Росії: які ризики вони несуть та яким чином реагує Україна.
Виникнення FPV-дронів, що працюють за допомогою оптоволоконного управління, вийшло за межі радіочастотних принципів, характерних для сучасних бойових дій, і створило нові виклики для Збройних сил України. Якими є ці безпілотники та які заходи вживає Україна для їхнього протистояння - дізнайтеся в статті РБК-Україна.
Головне:
Уявіть собі дитячу машинку, що рухається лише тоді, коли підключена до джерела живлення. Як тільки ви відпускаєте кнопку – іграшка зупиняється. За подібним принципом функціонують FPV-дрони, що використовують оптоволокно. Натомість радіосигналу, ними керують через тонкий прозорий кабель, нагадуючий рибальську волосінь. У той час як радіосигнал може бути перерваний, оптоволоконний кабель залишається надійним. Проте, є одна вразливість у цій системі: якщо кабель обірветься, дрон втратить управління.
На початку конфлікту російські війська застосовували стандартні FPV-дрони, які керувалися за допомогою радіосигналів. Однак українські збройні сили швидко освоїли методи глушіння цих частот, що призвело до значного зниження ефективності ворожих дронів. У відповідь на це росіяни повернулися до застарілих військових технологій і обрали дротове керування через оптоволоконні кабелі.
"Ця технологія вже була добре розвинена - у багатьох вдома інтернет працює саме через оптоволокно. Матеріальна база й принцип роботи давно відомі, залишалося тільки вирішити технічні деталі. Поступово розробили спосіб, як намотувати оптоволокно на котушки так, щоб воно легко розмотувалося під час польоту", - пояснює РБК-Україна інструктор Dronarium Academy Дмитро Следюк.
Перші відомі випадки бойового використання таких дронів українські військові зафіксували на території Сумщини восени 2024 року. В подальшому їх застосування стало поширеним уздовж усієї лінії фронту. Ці безпілотники використовуються для атак на бліндажі та військову техніку, здатні проникати в тил противника на відстані до десятків кілометрів. Крім того, вони націлені на знищення систем РЕБ, що дозволяє забезпечити "коридор" для звичайних дронів-камікадзе. Як повідомили в Силах безпілотних систем, наразі частка оптоволоконних FPV-дронів у військах Росії становить приблизно 15-20%.
Дрони на оптоволокні зараз використовуются на фронті набагато активніше, ніж в першиі місяці війни (фото: Getty Images)
У компанії 3DTech звертають увагу, що російська сторона орієнтується на системи високої надійності та масовість.
"Супротивник збільшив обсяги промислового виробництва безпілотних авіаційних комплексів, зосереджуючи увагу на якості (надійності) комунікаційної лінії та всієї системи в цілому. Ми уважно стежимо за їхніми кроками і працюємо над адекватними рішеннями — як в наступальних дронах, так і в дронах для перехоплення," — зазначили представники 3DTech в коментарі для видання.
У розмові з РБК-Україна міністр цифрової трансформації Михайло Федоров, який активно підтримує розвиток виробництва дронів в Україні, зазначив, що російська сторона першою знайшла рішення для дронів на основі оптоволокна. Наразі їм вдалося ефективніше масштабувати це рішення.
"Ми маємо ще кілька ініціатив, в рамках яких необхідно провести детальне дослідження — це справді стосується оптоволоконних мереж та кабелів. Поки ми не розробимо стратегію для їх вирішення, на окремих ділянках ситуація може бути досить складною", — підкреслив Федоров.
Найбільш популярним серед FPV-дронів на основі оптоволокна є "Князь Вандал" – ударний дрон середнього радіусу дії, спеціально розроблений для знищення бронетехніки, опорних пунктів та укриттів. Його ключова особливість полягає в здатності тривалий час залишатися в режимі очікування, фактично ховаючись у засідці. Дрон активується лише при появі цілі, що робить його важким для виявлення та знищення.
Ще однією знаменитою моделлю є "Піранья-10". Цей компактний пристрій призначений для використання на коротких відстанях, що дозволяє здійснювати точкові удари. Крім того, активно використовуються дрони "Скворец" та їх різноманітні модифікації — гібридні безпілотники, які здатні поєднувати дротове та радіокерування, а в деяких випадках функціонувати частково в автономному режимі.
Особливе місце займає система "Гроза-Леска" - модульна платформа, що забезпечує інтеграцію оптоволоконного управління в різноманітні типи безпілотників. Це означає, що традиційний FPV-дрон може бути перетворено в дротовий варіант, здатний обходити системи радіоелектронної боротьби.
"Піранья-10" – це безпілотний літальний апарат, що ворог задіює для прицільних атак на коротких відстанях (фото: російські ЗМІ).
У Силах безпілотних систем (СБС) повідомляють, що російські військові проводять експерименти з безпілотниками, здатними літати на відстань до 40 км. Однак подібні моделі поки що є рідкістю, оскільки їх створення вимагає складних технічних рішень і значних енергетичних ресурсів. Зазвичай ці дрони літають на висоті від 2 до 4 метрів і можуть розвивати швидкість до 40-50 км/год. Їхня манера руху є плавною і повільною, що допомагає уникати виявлення.
"Противник використовує цифрову оптоволоконну лінію зв'язку з IP-камерами, встановлює медіаконвертори (SFP-модулі) великої потужності, розраховані на передачу сигналу на 60-80 км. При цьому котушки використовуються на 16-23 км. Це дає запас потужності, який компенсує можливе затухання сигналу під час польоту", - пояснюють в СБС.
Водночас українські виробники ретельно аналізують еволюцію російських технологій. У компанії 3DTech підкреслюють, що більшість ворожих моделей все ще використовують китайські комплектуючі.
"На ринку Росії наразі відсутня повноцінна локалізація. Котушки, які там використовуються, аналогічні нашим - виготовлені з китайських комплектуючих. Однак через санкції та експортні обмеження в РФ почали з'являтися численні недоопрацьовані моделі. Часто дрони демонструють нестабільну роботу, особливо за складних погодних умов," - зазначають у компанії 3DTech.
В українській компанії також зазначають, що російська тенденція до збільшення дальності та автономності безпілотників продовжиться. "Ворог намагається розробити "дрони-розвідники", які використовують оптоволоконні технології і здатні зависати в повітрі протягом години. Ми вивчаємо їхні технології та негайно адаптуємо наші контрзаходи", - підкреслюють у 3DTech.
Радіоелектронна боротьба (РЕБ) виявляється малоефективною щодо оптоволокна, тому основним підходом залишається фізичне знищення безпілотників. "Ми створили навчальний центр для стрільців, які отримують навички знищення FPV-дронів", – зазначають у Силах безпілотних систем.
Військові з бригад, які працюють на Харківському напрямку, розповідають, що часто вдаються до перевірених методів. "Коли дрон зависає низько над дорогою, ми накриваємо маршрут сітками або дротом, щоб він заплутався. Інколи просто чекаємо під час засідки і відстрілюємо зі шроту або дробовиків", - кажуть вони РБК-Україна.
Окремі підрозділи здійснюють моніторинг шляхів пересування своєї техніки, намагаючись виявити безпілотники ще до їх активації.
Тактика перерізання оптоволоконного кабелю після прольоту дрона є досить ефективною. Вона дає змогу нейтралізувати FPV без використання вогнепальної зброї — достатньо просто обрізати кабель за допомогою ножиць або іншого підходящого інструменту.
У 3DTech зазначають, що фізичне перерізання оптоволокна залишається одним із найпростіших, хоч і складних у виконанні, способів. При цьому компанія акцентує увагу на можливостях впровадження більш інноваційних технологій у майбутньому.
"Компанія 3DTech займається створенням унікальних FPV-дронів-винищувачів, здатних перехоплювати та знищувати ворожі оптоволоконні дрони під час їхнього польоту. Окрім цього, ми також розробляємо турелі та автоматизовані системи для виявлення і нейтралізації подібних загроз," - підкреслюють представники компанії.
На думку інструктора Дмитра Следюка, майбутнє оптоволоконних дронів буде визначатися наявністю або відсутністю спеціалізованої зброї, здатної їх знищувати. "Якщо така зброя з'явиться, ці дрони можуть зникнути буквально за кілька тижнів. В іншому випадку, ця технологія може залишитися на довгий час, можливо, навіть назавжди, у різних модифікаціях", - зазначив він у коментарі для видання.
Окрім того, українські військові активно прагнуть не лише знешкоджувати дрони безпосередньо на полі бою, а й перешкоджати їхньому виробництву на етапі постачання компонентів. У квітні та травні 2025 року Збройні Сили України завдали ударів по заводу "Оптиковолоконні системи" в Саранську, який є єдиним великим підприємством у Росії, що спеціалізується на виробництві оптоволоконного кабелю для потреб армії. Ці удари призвели до масштабних пожеж і тимчасового зупинення виробничих процесів.
У Саранську постраждав завод "Сарансккабель-Оптика", тоді як в Ростовській області було атаковано Азовський оптико-механічний завод, що спеціалізується на виробництві оптичних елементів для броньованої техніки та безпілотників.
Поки що оптоволоконні FPV-дрони в Україні не досягли рівня російських аналогів, однак вітчизняні компанії активно працюють над їхнім створенням.
"На ринку існує безліч стартапів, що прагнуть створити аналогічні рішення", - підкреслює Следюк.
Серед провідних компаній у цій галузі виділяється 3DTech, яка вже налагодила серійне виробництво дронів під маркою "Хижак REBOFF". Крім того, в стадії розробки знаходиться дрон-винищувач "Хижак Shooter", створений спеціально для знищення ворожих оптоволоконних FPV.
Українські виробники активно працюють над створенням оптоволоконних БПЛА (фото: Віталій Носач/РБК-Україна)
За інформацією виробників, ці дрони демонструють високу ефективність у середовищах з активним радіоелектронним протистоянням, де традиційні FPV дрони втрачають свою функціональність. Вони здатні пересуватися під радіогоризонтом, залишаючись невидимими для систем спостереження, а також можуть виконувати місії в замкнутому просторі, наприклад, у бліндажах, будівлях та підземних спорудах.
У 3DTech акцентують увагу на тому, що оптоволоконний дрон не є заміною класичних FPV, а скоріше їх доповненням. "Якщо на позиціях супротивника активовано РЕБ, оператор може спочатку нейтралізувати його за допомогою оптоволоконного дрона, а вже потім здійснити атаку за допомогою радіокерованих FPV", - зазначають у компанії.
У червні 2025 року президент Володимир Зеленський ухвалив два законодавчі акти, що скасовують податок на додану вартість та мито на імпорт волоконно-оптичних кабелів і інших елементів для безпілотників. Ці заходи спрямовані на зниження вартості важливих компонентів і стимулювання розвитку вітчизняного виробництва в Україні.
Учасники ринку підкреслюють, що, крім податкових пільг, держава може активно підтримувати сектор через спеціалізовані програми фінансування. Це включає створення прототипів, проведення тестувань і налагодження серійного виробництва. Також необхідні грантові ініціативи для стартапів у сфері технологій безпеки, розширення державних досліджень і розробок, спрощення бюрократичних процедур та забезпечення інфраструктурної підтримки.
Згідно з висловлюваннями експертів галузі, відкриття нових міжнародних ринків стане можливістю для розширення виробничих потужностей і подальшого розвитку сфери передових оборонних технологій.
***
Оптоволоконні FPV-дрони залишатимуться серйозною загрозою, поки не з’являться системи, здатні комплексно виявляти та нейтралізувати ці апарати. Конкуренція технологій триває: учасники конфлікту шукають нові підходи для підвищення захищеності своїх дронів та їх автономності. Наступним кроком стане впровадження роїв дронів, систем колективного управління та автономних платформ.
