Олег Омельчук отметил: "Золото на Играх Непокорённых – это всего лишь приятный дополнительный успех."

Український параспортсмен Олег Омельчук на Іграх нескорених 2025 взяв золоту нагороду в змаганнях з біатлона.

З початку повномасштабного вторгнення Омельчук боронив Київщину. Потім воював на Запорізькому напрямку, пізніше - на Сумщині, Харківщині, у Бахмуті - коли починалися бої за місто. Там він отримав поранення.

Олег Омельчук: "У школі я займався кульовою стрільбою, але у військовому ліцеї цього не було. Натомість знайшов для себе кросфіт, армреслінг, військове багатоборство. Коли я, після отриманого поранення, ще на милицях ходив у зал, намагався займатися армреслінгом, деякі люди цікавилися, що трапилося. Я коротко розповідав, і вони дивувалися, мовляв, я після війни займаюся, а деякі без поранень не хочуть нічого робити. Через рік я зустрівся знову з тими ж хлопцями. Тоді я вже ходив і вони були вражені. Вважаю, тому й треба, щоб цивільні бачили військових.

Для мене змагання - це показати свій кращий результат. І покращити його ще більше. Коли все стоїть на місці, значить, щось я не так роблю. Я не борюся з іншою людиною, щоб її перемогти, я борюся сам з собою. І коли я не покращив свій результат, значить ніхто не винний, крім мене. Мої програші насправді мотивують мене тренуватися більше. Щоправда, я аналізуватиму свій програш і шукатиму свою вину у цьому. А якщо я виборю перше місце - це просто бонус, що я зробив все правильно.

Коли відбувався нацвідбір Ігор Нескорених, я хотів виступити на змаганнях. Але коли приїхав на перший кемп, то зрозумів, що тут завдання не перемогти всіх, тут кайф у спілкуванні і просто у спортивному виступі. Ми тут всі на одній хвилі. Тут всі один до одного ставляться однаково: чи ти ходиш на двох ногах, чи на одній, чи в тебе немає руки, чи двох ніг - це не важливо. Ми всі є тут і зараз. Ми всі товариші".