Окупанти перекидають "елітні" частини до Покровська: боєздатність ворога знижується, але Кремль прагне досягти "тактичних успіхів" - Прямий.

Згідно з даними аналітичного відділу ГІ "Права Справа", з напрямку Запоріжжя на Покровськ було перекинуто найбоєздатніші підрозділи російських окупаційних сил, зокрема, 76-ту повітряно-десантну дивізію. У той же час, передислокація підрозділів морської піхоти, очевидно, свідчить про ротацію особового складу.

Наразі підрозділи морської піхоти збройних сил держави-агресора зазнали найзначніших втрат у складі особового контингенту. Наприклад, 810-та бригада морської піхоти російських військ вже пережила зміни чотирьох повних складів. Це свідчить про катастрофічний рівень втрат. Наявні проблеми, такі як нестача особового складу, загибель військових та формування нових батальйонно-тактичних груп з недостатньо підготовлених кадрів (включаючи членів екіпажів кораблів), призвели до значного зниження боєздатності бригади.

Відносити ці формування до "морської піхоти" можна лише умовно, адже в їх складі зараз здебільшого перебувають колишні ув'язнені з Росії. Це ті люди, які, згідно з указом російського лідера, отримали можливість укладати контракт із Міністерством оборони РФ прямо в судовій залі. Таким чином, російські громадяни можуть забути про справжнє формування, яке називається морською піхотою.

Нинішні російські "морпіхи" -- це аналог "штрафних" підрозділів окупаційної армії, таких як "Шторм Z" або "Шторм V".

Варто зазначити, що сам факт переміщення підрозділів 76-ої повітряно-десантної дивізії вказує на відсутність оперативних резервів у російських військ. Це досить примітно. Незважаючи на значну чисельну перевагу в живій силі на таких напрямках, як Запорізький чи Покровський, для виконання ролі оперативних резервів та штурмових груп використовуються найбоєздатніші частини російської армії. Зокрема, це стосується підрозділів морської піхоти, хоча варто зауважити, що проведення штурмових дій в умовах міської забудови не є традиційним завданням для морської піхоти.

Ситуація з підрозділами повітряно-десантних військ є подібною, адже їх фактично використовують у "м'ясних штурмах". Тому наразі не можна говорити про справжню боєздатність окупаційних сил. Це особливо очевидно, якщо врахувати значні втрати серед особового складу ворога. Наприклад, згідно з даними української сторони, на Покровському напрямку щоденні втрати противника складають приблизно 500 осіб, тоді як на Запорізькому напрямку цей показник становить близько 300 осіб.

Щодо Покровська, важливо спростувати твердження деяких іноземних аналітиків про те, що місто нібито повністю потрапило під контроль загарбників.

Сили оборони України продовжують контролювати свої позиції в Покровську. Інформація, що надходить від деяких західних аналітиків про повний контроль окупаційних військ над містом, є неправдивою. Варто також підкреслити, що українські захисники ефективно знищують ворожі підрозділи, зокрема ті, що входять до складу штурмових груп. Водночас, противник зазнає значних втрат.

Згідно з даними Сил Спеціальних Операцій, попри інтенсивні обстріли промислових об'єктів та спроби ворога закріпитися на цих позиціях, операторам ССО вдалося ефективно реалізувати спеціальні місії та ліквідувати загарбників, які наблизилися до запланованої цілі.

Крім того, На Покровському напрямку тактична група 3 полку ССО провела прямі дії на промисловому обʼєкті. Під час розвідки з повітря оператори виявили противника, який інфільтрувався на територію шахти. Дочекавшись сприятливих погодних умов, група вирушила на виконання завдання. Далі все відбувалось за чітким сценарієм: контакт - відпрацьовані дії у форматі CQB та знищення. Робота відбувалась за підтримки розрахунків БпЛА з "очами в небі" та fpv.

Оцінюючи важливість Покровського напрямку та міста Покровськ зокрема, варто зауважити, що для російського диктатора це зараз більше політичне питання.

На сьогоднішній день Покровський напрямок відзначається найвищою інтенсивністю бойових дій. Російські окупаційні війська, здається, виконують не стільки військові завдання, прагнучи досягти прогресу на фронті, скільки політичні цілі. Для кремлівського лідера вкрай важливо продемонструвати певні тактичні досягнення на момент активізації мирних переговорів. Зокрема, він намагається захопити значні населені пункти, такі як Покровськ чи Мирноград. Однак реальний стан справ свідчить про те, що ситуація значно відрізняється від оптимістичних заяв російського диктатора про повний контроль над Покровськом окупаційними силами.

Заяви Путіна щодо контролю над Покровськом, по суті, є лише спробою справити враження на російське суспільство та президента США Дональда Трампа.

Заяви про "взяття" Покровська та "оточення" українських сил є не що інше, як елементи інформаційних кампаній, спрямовані на формування вигідної для Кремля громадської думки. Ці маніпуляції, вочевидь, націлені або на російських слухачів, або на президента США. Проте останній прекрасно обізнаний про справжню ситуацію на фронті в Покровському районі.

У якості аргументу на користь цього висновку наведу статистику інтенсивності бойових зіткнень у районі Покровська.

Невипадково за останній тиждень спостерігається різка активізація бойових зіткнень: зі 150 бойових зіткнень за добу кількість зросла до 270. При цьому, лише протягом останньої доби зафіксовано зниження кількості бойових зіткнень по всій протяжності російсько-українського фронту.

Українські захисники, попри несприятливі погодні умови, які ускладнюють реалізацію тактики "стіни дронів" на Покровському напрямку, успішно вирішили питання логістики. Завдяки залученню спеціальних підрозділів Головного управління розвідки Міністерства оборони України та Сил спеціальних операцій, вони активно займаються розвитком логістичної інфраструктури армії та забезпеченням стабільності вогневих позицій української оборони.

Те, що величезне угруповання окупаційних військ чисельністю в 150 тис. осіб досі не може взяти Покровськ, на мою думку, свідчить про те, що повною мірою боєздатних підрозділів у ньому майже не залишилося.

Цікаво відзначити, що на Покровському напрямку серед 150 тисяч розташованих там окупантів немає жодного боєздатного підрозділу, здатного виконувати завдання штурмових груп. Це свідчить про низький рівень бойової підготовки та незадовільний морально-психологічний стан армії загарбників.

Нагадую, що 2 грудня російський лідер, ймовірно, відвідав один із командних пунктів об'єднаних військових сил Росії, де йому доповіли про нібито захоплення Покровська в Донецькій області та Вовчанська в Харківській області.

Генеральний штаб Збройних сил України, у свою чергу, повідомив, що "помпезні висловлювання представників країни-агресора щодо "завоювання" цих населених пунктів російськими військами не відображають реальності".

Нагадаємо, що в Генеральному штабі зазначили, що підрозділи Збройних сил України продовжують контролювати важливі ділянки фронту, такі як Покровськ, Вовчанськ та Купʼянськ. Заяви з боку Росії про "захоплення" цих міст не відповідають дійсності.

Раніше Олександр Сирський, Головнокомандувач ЗСУ, підкреслив, що ключовими завданнями українських сил у Покровську є поетапне установлення контролю над певними територіями, а також забезпечення захисту та підтримки існуючих логістичних маршрутів.

Цікаво, що в Покровську, що на Донеччині, ситуація залишається напруженою. Російські війська намагаються забезпечити обставини для повного блокування міста.

Відомо, що російські сили активно посилюють свої позиції в Покровську, а також накопичують ресурси, які можуть здійснювати спостереження та завдавати удари по всій території населеного пункту.