Ціль російських агресорів – спричинити хаос і залякати населення регіону: розмова з Олегом Григоровим, представником Сумської обласної військової адміністрації.

Сумщина вже певний час знаходиться під інтенсивними атаками росіян. Як жителі регіону виживають в таких умовах, що відбувається з евакуацією і чоого не вистачає області, - розровів голова Сумської обласної військової адміністрації Олег Григоров в інтерв'ю РБК-Україна.

Ось уже близько чотирьох років прикордонні території потерпають від інтенсивних обстрілів та близькості до фронтової лінії. Однак останнім часом масштаби атак значно зросли. Російські сили прагнуть до початку зими зробити життя в Україні максимально важким. Найбільше страждають саме регіони, що межують з фронтом.

Сумська область кожен день зазнає ударів майже всім, що є в арсеналі у росіян. Прифронтові села майже знищені, людей евакуюють, а у обласному центрі намагаються налаштувати життя, не дивлячись на постійні атаки як на критичну, так і н цивільну інфраструктури. Як Сумщина справляється з війною, - в інтерв'ю РБК-Україна розповів голова Сумської обласної військової адміністрації Олег Григоров.

Ми спостерігаємо, що Сумська область піддається регулярним обстрілам. Який характер цих атак? Чи стали вони інтенсивнішими в даний час? Які території намагаються більше уражати російські війська — міста чи сільські райони області?

- На жаль, щоденні обстріли - це вже буденність для Сумщини, для мешканців Сумської області. Можу сказати, що за жовтень таких обстрілів було майже 2700. Вересень - це майже 3 тисячі обстрілів. Щодо наслідків, то в жовтні ми маємо 8 загиблих, 108 постраждали або були поранені, серед них 8 дітей.

Ворог використовує, в залежності від відстані до лінії фронту, керовані авіабомби, а також ударні безпілотники "Шахед", "Гербера" та "Італмас". Атаки спрямовуються на місто Суми та інші населені пункти області, але в основному - на громади, що знаходяться близько до лінії зіткнення.

Внаслідок близькості до фронту та довжини нашого кордону з Російською Федерацією, яка становить 562 кілометри, інтенсивність атак значно вища, ніж у центральних та західних регіонах країни. На жаль, ми маємо втрати серед населення, як загиблих, так і поранених. Спостерігаються також удари по цивільній інфраструктурі, зокрема по житлових будинках.

- Чим росіяни більше обстрілюють? Ракети, КАБи, чи більший акцент роблять на дронах?

Збільшилася кількість атак за допомогою дронів, адже їхня наявність стала більшою, що й сприяє цьому.

- Яку ви можете виділити основну мету обстрілів? Це удари по енергетичній інфраструктурі чи хаотичні атаки для залякування населення?

Це можна охарактеризувати як симбіоз. Насправді, це є проявом абсолютного тероризму, оскільки здійснюється численні удари у глибину території, де немає військових сил і їхніх об'єктів. Так, напад на критичну інфраструктуру має місце, однак справжня мета полягає в тероризуванні, створенні паніки та хаосу серед мирного населення, що призводить до численних атак на житлові будівлі. Більше того, я глибоко переконаний, що саме це є головним наміром агресорів – через вбивство цивільних осіб, включаючи дітей, та знищення цивільної інфраструктури, вони прагнуть посіяти страх і терор у Сумській області.

Враховуючи численні обстріли, очевидно, що регіону необхідно суттєве посилення системи протиповітряної оборони. Чи відчуваєте ви цю потребу, і чи ведете ви переговори на цю тему з військовим керівництвом?

- У нас постійна комунікація з нашим військовим командуванням, на території області, створені відповідні координаційні центри. Ми щотижня розглядаємо це питання на Раді оборони. Ми максимально долучаємось до обговорення, розуміючи потреби. Ми в цьому році з бюджетів громад області вже виділили понад 1 мільярд гривень на підтримку наших Збройних сил України, інших складових сил безпеки і оборони. Серед цих коштів пріоритет ми віддаємо посиленню нашої протиповітряної оборони.

Ми постійно контролюємо цю ситуацію і уважно спостерігаємо за її розвитком, оскільки військова складова є надзвичайно динамічною. Вона також підлягає діджиталізації, як і у противника. Наприклад, деякі засоби радіоелектронної боротьби або ураження, які були актуальними кілька місяців тому, наразі втрачають свою ефективність. Тому необхідно регулярно коригувати наш підхід, адаптуватися до змін та максимально раціонально використовувати фінансові ресурси.

Чи обговорюєте ви це питання стосовно протиповітряної оборони на зустрічах Асоціації прифронтових громад і територій?

Голови громад та обласних адміністрацій володіють інформацією з цього питання та мають доступ до відповідних даних. Проте, як ви розумієте, ця інформація є досить чутливою. Основна суть комунікації полягає у визначенні спільних викликів, координації зусиль, акумулюванні необхідних ресурсів, закупівлі обладнання та реалізації заходів, спрямованих на забезпечення інженерного захисту критично важливих об'єктів інфраструктури. Ця тема має особливу вагу, оскільки вона є однією з пріоритетних для громад, розташованих поблизу фронту та на прикордонних територіях.

- Як зараз відбувається евакуація з частини області, де зараз небезпечно знаходитись? Які труднощі виникають?

На даний момент оголошено евакуацію з 213 населених пунктів, з яких 18 — це громади, що перебувають поблизу фронту. Вже евакуйовано трохи більше 57 тисяч осіб. Темпи евакуації знизилися, оскільки більшість людей вже покинули свої домівки. Проте процес триває: у жовтні вдалося евакуювати близько 260 осіб, серед них 21 дитина. За останню добу було евакуйовано 8 людей.

Обговорюючи питання евакуації, ми завжди підкреслюємо важливість не повертатися в громади, які все ще залишаються під загрозою. Особливо в літній сезон, коли багато людей вирушають працювати на своїх городах. У деяких районах ситуація покращується, обстрілів стає менше, і люди знову починають повертатися додому. Вони прагнуть оглянути свої власності, зібрати врожай — цей процес дійсно відбувається.

Чи стикаєтеся ви, як і багато інших прифронтових громад, з проблемою небажання людей покидати свої домівки? Вони пояснюють це тим, що не хочуть залишати свої житла і їхати в невідомість.

Ми отримали приблизно 20 тисяч письмових відмов від евакуації. Діюче законодавство не дозволяє примусово переміщувати людей, і саме тому такі випадки мають місце. Зрозуміло, що багато людей не бажають залишати свої домівки. Жодна особа не прагне покидати рідне місце, адже це викликає невизначеність у плануванні нового життя. Важливо зазначити, що для тих, хто все ж вирішує евакуюватися, в регіоні створені умови для розселення, про що ми постійно інформуємо населення. Також надається гуманітарна та інша необхідна допомога.

Скільки внутрішньо переміщених осіб проживає в регіоні, і чи спостерігаєте ви тенденції до їх повернення?

З початку великого вторгнення на території Сумщини зареєстровано близько 90 тисяч внутрішньо переміщених осіб. Серед них більше 74 тисяч – це жителі Сумської області. В цілому на обліку в Сумщині перебуває понад 100 тисяч ВПО, до яких належать як місцеві мешканці, які покинули прикордонні райони, так і люди з інших регіонів країни.

Ще понад 56 тисяч жителів Сумщини евакуювались в інші регіони - Київську, Львівську, Полтавську, Закарпатську області та інші.

Чи є серед тих, хто вирішив залишитися і не евакуюватися, сім'ї з дітьми?

Всі діти, які підлягали обов'язковій евакуації, складають трохи більше 8 тисяч, і вони вже евакуйовані. У прикордонних громадах все ще залишаються деякі діти, але їхня кількість є досить обмеженою. Водночас тривають заходи для їхньої подальшої евакуації.

- Щодо ситуації в комунальному секторі. Яким чином розпочався опалювальний сезон і яка нині ситуація зі світлом? Як просувається відновлення енергетичних об'єктів після останніх атак?

- Останнім часом ми бачимо, що ворог активно аналізує результати своїх атак і ударів, роблячи зріз по їх ефективності. Тобто, якщо бачать, що були завдані удари, а світло є, тепло є, то ворог далі максимально продовжує спроби знищити ключові об'єкти критичної інфраструктури. Тому ми намагаємось не висвітлювати цей процес.

Для нас більш важливо, щоб у людей в будинках було світло і тепло. Напевно, це найважливіша оцінка роботи енергетиків, влади, ППО. Але можу сказати, що, завдячуючи нашим комунальним службам, енергетикам, ми знаємо, що робити.

На даний момент ми усвідомлюємо потенційні сценарії, варіанти вирішення проблем, можливості для поповнення нашого матеріального запасу та наші подальші кроки. Однак, звісно, ми повинні також враховувати й найгірші ситуації. В даний час в регіоні, завдяки зусиллям наших енергетиків, електроенергія та теплопостачання залишаються стабільними.

Які ще види допомоги можуть отримати громадяни, окрім знижки на електроенергію? Чи маєте намір запроваджувати нові пільги для населення?

Однією з ключових переваг є надання допомоги населенню в період опалення, а також виділення 19,4 тисячі гривень на кожну сім'ю для забезпечення твердим паливом для прифронтових населених пунктів. Крім того, передбачено фінансування для внутрішньо переміщених осіб – 2 тисячі гривень на родини з дітьми, а також одноразова матеріальна підтримка в розмірі 10 тисяч гривень від наших партнерів.

Спільно з громадами ми передбачаємо і плануємо відповідні програми щодо підтримки прифронтових громад і внутрішньо переміщених осіб. Ми за це щиро вдячні громадським організаціям, волонтерам і нашим міжнародним партнерам, оскільки увага до нас досить висока. Ми максимально доносимо проблематику і маємо підтримку - починаючи від гуманітарних, медичних наборів і конкретно адресної грошової допомоги. В тому числі, мова йде про техніку для громад для проведення різноманітних робіт.

В даний момент аналізуємо конкретні програми та складаємо бюджет. Ми також враховуємо можливість релокації бізнесу, а при плануванні бюджету пріоритетом є підтримка місцевих громад і соціальні пільги для населених пунктів, що знаходяться в зоні конфлікту.

Повертаючись до теми Асоціації прифронтових громад, вони мають цікаву пропозицію: закріпити 64% податку на доходи фізичних осіб за місцевими громадами, а також компенсувати пільги щодо земельного податку. Чи підтримуєте ви цю ініціативу?

- Я вам хочу сказати, що ця ініціатива для нас не нова і її нам анонсувала не асоціація. Ми ще перед асоціацією, під час візиту прем'єр-міністерки і керівництва Офісу президента говорили про цю ідею. Ми фактично підтримали Асоціацію вже зробленими кроками. Про 64% ПДФО ми озвучили ще два місяці тому. Можемо сказати, що з Асоціацією з іншими громадами у нас є абсолютне розуміння спільних проблем і єднання заради їхнього вирішення. І на цьому етапі ми маємо підтримку уряду і президента України.

- Щодо відновлення міста, які основні акценти, що в пріоритеті? І чи вистачає на це коштів?

- Відновлення міста і відновлення зруйнованих об'єктів і є пріоритетом. Після візиту міністра внутрішніх справ Ігоря Клименка ми звернулися з ініціативою щодо проведення дистанційного обстеження зруйнованого і пошкодженого житла. Ми започаткували підхід, який дозволив прифронтовим громадам проводити дистанційне обстеження замість виїздів комісій, що були небезпечними через постійні обстріли.

Відновлення житлового фонду та забезпечення відповідних компенсацій є нашими пріоритетними завданнями. Наприклад, у Сумах ми оцінюємо потребу на рівні понад 78 мільйонів гривень для проведення ремонтних робіт. Наразі заплановано виділити близько 30 мільйонів. Щодо програми "єВідновлення", ми отримали майже 7 тисяч заявок на надання допомоги. Мова йде про компенсації, що складають сотні мільйонів гривень, які люди отримали з державного бюджету. Ми постійно підтримуємо діалог для аналізу ситуації як у Сумах, так і в громадах, що знаходяться в зоні конфлікту.

Рятувальник у знищеній будівлі (зображення: прес-служба ДСНС Сумської області)

Ми бачимо реальні зрушення щодо застосування постанови Кабінету міністрів щодо можливості дистанційного обстеження. Оскільки цей проект є пілотним, він постійно модерується. Мені дуже приємно, що на рівні уряду, на рівні асоціації громад і особистого спілкування ми швидко узагальнюємо цю проблематику, Кабінет міністрів ухвалює рішення і в цей пілотний проект своєчасно вносять відповідні коригування, що дає можливість людям максимально швидко документувати факти знищеного та пошкодженого майна і отримувати відповідні компенсації.

В цілому, чи має область достатньо фінансових ресурсів, а також які субвенції ви отримуєте з державного бюджету? Чи вистачає цих коштів для задоволення потреб?

Держава активно виділяє фінансові ресурси на відновлення. Наразі 121 мільйон гривень призначено для захисту критично важливих об'єктів інфраструктури. Ідеться також про сотні мільйонів для підтримки медичної сфери. До нас регулярно прибувають представники Уряду, і з кожним їхнім візитом ми отримуємо конкретні результати. Наприклад, за підсумками візиту прем'єр-міністерки України Юлії Свириденко минулого тижня було ухвалено рішення про виділення 27,5 мільйонів гривень з резервного фонду для закупівлі паливно-мастильних матеріалів, що забезпечить стабільну роботу наших генераторів у разі ускладнень. Отже, підтримка є системною та послідовною.

Яким чином функціонує бізнес у Сумській області в таких умовах? З якими викликами стикаються підприємці?

-- Єдина проблема, яка є у сумського бізнесу, це постійні обстріли. При всій повазі до наших колег, наших друзів з західних регіонів, але бізнес в тих умовах, в яких він зараз працює в Сумській, Харківській, Миколаївській, Херсонській, Чернігівській областях, - це надскладно. В Сумській області повітряна тривога може лунати 24 години на добу.

Ми максимально підтримуємо бізнес у цей непростий час. Наприклад, два місяці тому ми запровадили в регіоні новий підхід — диференційовану повітряну тривогу. Коли ми отримуємо інформацію про підйом літака з Міллєрово, тривога оголошується для всіх областей. Однак, якщо загроза стосується лише конкретних районів, тривога звучить лише в цих місцях, в той час як інші регіони можуть продовжувати свою діяльність. Цей підхід дозволяє бізнесу працювати ефективніше, адже він розуміє, що реальної загрози немає.

Також є багато програм підтримки бізнесу, зокрема, Сумська область зараз єдина, в якій працює пілотний проект - ми спільно з нашими аграріями, бізнесами розробили програму, яка називається "Статус постраждалого підприємства". За рахунок надання відповідних документів ми на рівні області своїм розпорядженням визначаємо такий статус і в межах обласного бюджету максимально надаємо преференції і підтримку постраждалим підприємствам.

-- Щодо роботи дитячих садків і шкіл - в якому режимі вони працюють і чи є ідея втілити те, що роблять інші прифронтові громади, тобто збудувати підземні школи і садочки?

У нас функціонує 332 дитячих садка та 291 школа. У регіоні переважає змішаний формат навчання, тоді як очні заняття в школах та садочках організовані в більш безпечних зонах. Це, зокрема, стосується Роменського району, а також частини Охтирського. В області дійсно зводяться підземні школи, і для цього виділяються відповідні субвенції. На даний момент ми маємо вже п'ять підземних навчальних закладів, ще вісім знаходяться на стадії будівництва, з яких в семи планується завершити роботи до кінця року.