"Лінія дронів": що це таке та чи зможуть п'ять підрозділів стримати наступ російських військ?
"Задача мінімум - повністю зупинити просування ворога. А там уже подивимось, що буде далі", - відповідає на запитання про пріоритети проєкту "Лінія дронів" один зі співрозмовників УП, дотичний до її запуску.
Він говорить про зупинку "другої армії світу" без тіні іронії чи натяку на посмішку. Тобто це не жарт, а реальне завдання для тих підрозділів, які увійшли в "Лінію".
У рамках проєкту представлені п'ять унікальних історій: 20-й окремий полк "К-2", 414-а бригада "Птахи Мадяра", 429-й полк "Ахіллес", 427-й полк "Рарог" і полк "Фенікс". Кожен з них має своє неповторне минуле.
У кожної з цих груп свої командири, унікальні стратегії ведення бойових дій, різна філософія та індивідуальний стиль спілкування. Проте всіх їх об'єднує одна спільна характеристика — вони стали продуктом цієї війни, і саме їхні інновації та розвиток тактики використання безпілотних літальних апаратів визначили, що таке справжня міць дронів.
2 лютого 2025 року керівники п'яти зазначених підрозділів вперше здійснили спільну відеозйомку, в якій звернулися до громадськості з закликом приєднатися до ініціативи під назвою "Сила дронів".
9 лютого, всього через тиждень після презентації у президента Володимира Зеленського, проект "Сила" змінить свою назву на "Лінію дронів".
Відтоді пройшло вже три місяці, але інформації про нову ініціативу все ще обмаль, не кажучи вже про її результати. Тож "Українська правда" вирішила дізнатися, як з'явилася ця ідея, які її основні цілі, як проходив відбір учасників, чому реалізацію проєкту не беруть на себе Сили безпілотних систем, а також у що може трансформуватися "Лінія дронів".
Вперше про щось схоже на "Лінію дронів" в українському командуванні задумались ще наприкінці 2023 року.
"Ще був Залужний, йому презентували подібну концепцію. Тоді ми уже пройшли шлях від перших екіпажів-ентузіастів до рот і батальйонів безпілотних систем. Головкому все сподобалось, всі були за. Але накази про запуск підписати не встигли, а тоді одразу Залужного замінили", - пригадує один із співрозмовників, який дотичний до проєкту весь цей час.
Після зміни головнокомандувача 8 лютого 2024 року в армії розпочалась масштабна ротація кадрів. У той час як ворог активізував підготовку до наступу на нових фронтах, новому головнокомандувачу Олександру Сирському довелося відкласти впровадження нових проєктів на деякий час.
Паралельно з приходом нового головкома в ЗСУ реалізували інший важливий задум - створення окремого роду військ - Сил безпілотних систем (СБС). 6 лютого 2024 року президент доручив Кабміну утворити цю структуру. 10 червня командувати новими силами призначили полковника Вадима Сухаревського, який до того був заступником головкома.
Усі, хто працював з безпілотними апаратами, мріяли про те, що саме СБС стане основним осередком для впровадження ініціатив, спрямованих на розвиток дронової війни.
"Фактично одразу після призначення Сухаревського було перше рішення Ставки про початок "Лінії дронів", і нічого не вийшло. В СБС тоді вирішили, що вони будуть пріоритетно займатися оперативною глибиною (60-100 км), розвивати глибинне ураження, а передній край на тактичну глибину до 10-15 кілометрів їх не цікавить", - розповідає один зі співрозмовників УП в керівництві Сил оборони, переконуючи, що СБС спершу самі відмовились від "Лінії".
Врешті Сухаревському було важко одразу включитись у масштабні проєкти, адже з перших днів приходу в команду головкома у нього намітився ключовий конфлікт на посаді - з самим Сирським. Останній не був у захваті від того, що йому призначили не його людину з середовища вищого командування, а комбрига "з низів".
Армія являє собою досить закриту та ієрархічну структуру, що має свої невідомі правила. Тому керівництво вирішило спочатку дати урок "молодому і амбітному" Сухаревському, який, завдяки рішенню президента, несподівано піднявся на вершину службової ієрархії, обминувши традиційні етапи кар'єрного зростання.
Саме з цієї причини командувач неодноразово відстоював ідею функціонування СБС перед головнокомандувачем, роблячи це близько десяти разів, і остаточно отримав підтримку лише тоді, коли питання обговорювалося на Ставці за участю президента. Внаслідок цього, у перші місяці діяльності, замість формування нового виду військ, Сухаревського відправили назад на фронт, що можна вважати своєрідним "засланням".
Отже, на початковому етапі формування нового роду військ не було великого прагнення займатися безпосередньо передовою на полі бою. Однак, через внутрішні інтриги, незабаром виявилося, що не залишилося і вільного часу для цієї діяльності.
Відповідаючи на запитання, чому "Лінією дронів" не керуватиме Сухаревський, представники підрозділів, які беруть участь у цьому проєкті, зазначили в інтерв'ю УП, що їм зрозуміло це рішення. Адже три з п'яти підрозділів, перш ніж стати окремими полками, були частинами Сухопутних військ: "Ахіллес" вийшов з 92-ї бригади, "Рарог" - з 24-ї, а "К-2" - з 54-ї.
54-та бригада, що нині веде бойові дії на Сіверському фронті, згідно з інформацією УП, наразі найбільше страждає через відхід потужного підрозділу безпілотних літальних апаратів. Це значно ускладнило ситуацію для їхньої піхоти на позиціях.
Розуміння того, що "Лінію" можна створити в "сухопутці", визріло в трикутнику "уряд - командування ЗСУ - командири безпілотних підрозділів" десь під кінець 2024 року.
"Тоді порахували, що найбільше сильних підрозділів БПЛА перебуває в підпорядкуванні Сухопутних військ. З командирами цих підрозділів поговорили, хтось погодився, хтось відмовився, але кістяк склався і можна було починати", - пригадує співрозмовник УП в "сухопутці".
Проект стартував лише з третьої спроби на початку 2025 року: було впроваджено нове рішення Ставки, яке покладало відповідальність за "Лінію дронів" на командувача Сухопутних військ генерал-майора Михайла Драпатого.
Нарешті сформовано структуру підрозділів, а також зібрано команду підтримки з представників Міноборони, Мінцифри та сухопутних військ. Проте одне питання залишилося відкритим: навіщо було створювати окреме командування Сил безпілотних систем, якщо воно не включає найкращі безпілотні підрозділи?
"Ми самі не можемо це пояснити. Проте, здається, що СБС було засновано, щоб дати президенту привабливі медійні можливості. Тепер "Лінія дронів" з'явилася також. Чи матиме це вплив на хід війни, покаже час. Але зображення виглядає вражаюче," - зазначив співрозмовник УП у СБС, знизуючи руки.
"Лінія дронів" виникла внаслідок трансформації війни в цифрову епоху.
Спочатку в армії була впроваджена система ситуативної обізнаності, відома як "Дельта". Пізніше на її основі розпочався проєкт "Армія Бонус" у Силах оборони, який в народі отримав популярність під назвою "єБали". Ідея цього проєкту полягає в тому, що безпілотні підрозділи отримують бали за підтверджені ураження ворожих сил, які потім можна обміняти на додаткові дрони та іншу зброю для своїх підрозділів.
"Цей проєкт з бонусами дозволив зібрати значний обсяг даних. Ми нарешті отримали точні показники, підтверджені щонайменше двома відеоматеріалами, щодо діяльності наших підрозділів і втрат ворога. Але найважливіше - ми змогли визначити, хто насправді демонструє високу ефективність у війні. І тут було чимало несподіванок. Зокрема, цей рейтинг виявив підрозділ "Фенікс", який стабільно зайняв високі позиції за кількістю успішних уражень", - ділиться інформацією один із координаторів ініціативи "єБали".
Тому, коли постала потреба відібрати підрозділи в "Лінію", то досить просто було відкрити рейтинг у "Дельті" і обрати найефективніших.
"Наша мета полягає не у створенні нових рішень, а в тому, щоб допомогти вже успішним підрозділам стати ще більш ефективними. Ми підтримуємо тих, хто пройшов шлях від взводу до полка або бригади БПЛА. Вони вже мають бойовий досвід, і наша задача – надати їм додаткову допомогу. Також ми працюємо над підвищенням кваліфікації командирів: адже командувати ротою – це одне, а масштабуватися до рівня полка – зовсім інше. Це справжній виклик для них", - зазначив у бесіді з УП один з ініціаторів проекту "Лінія".
"На практиці ми створюємо нову армію в рамках старої. Усі ці підрозділи виникли самостійно з кількох екіпажів, їхні командири не мають жодного відношення до "старої" армії. Зараз, завдяки системі балів та таким ініціативам, як "Лінія", вони отримали можливість розвиватися не через зв'язки з певними генералами, а завдяки своїй ефективності," - зазначає інший співрозмовник УП, який має відношення до "Лінії".
Доктринально проєкт - це теж щось зовсім нове. Як пояснюють люди в командуванні Сухопутних військ (КСВ), на фронті ворог може просуватись лише там, де йому вдається протискати слабші підрозділи. Умовно кажучи, якщо на якійсь ділянці фронту стоїть Третя штурмова, то командування може не боятися, що там буде провал в роботі РЕБ, не літатимуть свої дрони чи будуть ще якісь великі негаразди.
Однак у кожного успішного підрозділу на флангах розташовані менш потужні допоміжні чи сусідні частини, командири яких не надто поспішають розібратись у нових умовах війни. Саме там ворог намагається прорватися. Коли слабший підрозділ на фланзі починає давати збій, сильнішому доводиться відступати, щоб не допустити проникнення ворога в тил.
Завдання "Лінії дронів" полягає в тому, щоб стати своєрідною "другою лінією" для найменш підготовлених піхотних підрозділів, забезпечуючи таким чином підтримку на фронті, - зазначає співрозмовник УП з команди проєкту.
Військові й аналітики розрахували необхідну кількість екіпажів FPV, Mavic'ів, великих бомберів і розвідувальних БПЛА на кожний кілометр фронту, щоб їх було достатньо для повної зупинки ворога.
Раніше всі наші підрозділи вели кочовий спосіб існування. Їх постійно переміщували, використовували для закриття різних "дір". Тепер ми плануємо, щоб ці полки та бригади "осіли" на конкретному ділянці фронту, ставши там стабільною силою. Коли одна з бригад розташовується в певному місці, а потім її замінюють на іншу, завжди виникає спочатку затримка і серйозні труднощі, поки все налагодять.
"Коли наші підрозділи тривалий час перебувають в одному секторі, системи радіоелектронної боротьби зможуть точно визначити, де і яким чином діяти. Пілоти освоять територію, що дозволить їм працювати більш ефективно. З часом вони почнуть навчати лінійні бригади, поступово розширюючи свою зону відповідальності на фронті," – роз'яснює концепцію "Лінії" один із її авторів.
Отже, з часом всі підрозділи "Лінії дронів", так само як і майбутні корпуси, повинні вести бойові дії на певному стабільному фронтовому відрізку.
Це дозволить підрозділам, по-перше, ефективно діяти з підготовлених заздалегідь позицій, а по-друге, ретельно аналізувати ворога та систематично завдавати йому вогневих ударів, зазначає командир "Ахіллесу" Юрій Федоренко в інтерв'ю УП.
Імовірно, підрозділи "Лінії дронів" не будуть розподілені по всьому активному фронту в 1200 кілометрів, а зосередяться на найбільш критичних ділянках. Це стосується насамперед Харківської, Луганської та, особливо, Донеччини.
"З моменту запуску 'Лінії дронів' ми, вся команда, почали активно розвиватися. По-перше, наші ресурси значно зросли, адже нам було виділено додаткові фінансові засоби з бюджету. Кожен з полків отримав по 4 мільярди гривень, а 'Птахи Мадяра' - 6 мільярдів. Також відбулося оновлення у забезпеченні боєприпасами та комплектуванні особового складу. В усіх підрозділах базова військова підготовка тепер триває 45 днів, тоді як у нас - лише 30. Навчальні центри та школи пілотування тепер відкриті для нас у пріоритетному порядку", - ділиться інформацією командир 'Феніксу' Дмитро Олексюк.
Такі переваги для підрозділів стали можливими, бо одна із задач "Лінії дронів" - утворити міцні горизонтальні зв'язки між найсильнішими підрозділами БПЛА та масштабувати їхній досвід на всю армію.
Не менш важливе завдання усіх підрозділів "Лінії" - захист власної піхоти. У Силах оборони порахували, що більшу частину противника знищують в 5-кілометровій зоні від лінії зіткнення. Тепер стоїть задача відсунути цю позначку хоча б до 10 кілометрів, а бажано - до 15-20 кілометрів, щоб знищувати ворожу піхоту ще на моменті її підвезення до позиції.
Існує також стратегія з максимальними цілями, яка передбачає поступове ураження супротивника на відстані до 50 кілометрів від передової лінії.
Ці мітки військові іменують kill zone — зоною, де безпілотники здатні найбільш ефективно вражати ворога.
"Kill zone - це територія завглибшки 50 кілометрів, поділена на сектора: 5-10 км, 10-15 км, 10-20 км та 20-50 км. У кожному з цих секторів діє свій підрозділ розвідки, який оперативно передає сигнали для нанесення вогневих ударів. Це дозволяє нам запобігти просуванню ворожої піхоти як пішки, так і на гусеничному транспорті, знищувати їхню логістику, артилерію, а також працювати по тиловим постачанням та системам протиповітряної оборони," - роз'яснює принципи функціонування kill zone командир "Рарогу" Олег Гуйт.
"На глибині 5 кілометрів взагалі не має бути противника - там усе буде заміновано. На 10 кілометрах вибиваємо всю логістику, на 15 - вибиваємо арту. Увесь час працюють розвідувальні крила, які шукають логістичні розв'язки противника", - додає Дмитро Олексюк з "Феніксу".
Створення ефективної зони ураження вимагає не лише швидкого реагування на пересувні цілі, такі як бронетехніка з російськими солдатами, але й знищення всіх можливих укриттів перед українськими позиціями. Це включає в себе будівлі, підвали та руїни, де ворог може утвердитися, пояснюють військові в УП.
"Контрнаступу з нашого боку не передбачається, тому, якщо ми плануємо створити kill zone, необхідно повністю знищити це", - зазначив один з наших співрозмовників, який наразі перебуває на оборонних позиціях у Новопавлівському напрямку.
Чи вплине запуск "Лінії дронів" на звичайного військовослужбовця "Рарогу" чи "Птахів Мадяра"? З технічної точки зору – ні.
"Мавікісти" також здійснюватимуть розвідувальні польоти над російськими позиціями, а оператори FPV будуть переслідувати ворожі піхотні підрозділи, пікапи та бронетехніку. Пілоти та інженери "Вампірів" у нічний час скидали боєприпаси на російські укриття.
"Нам взагалі не цікаві медійні проєкти (на кшталт "Лінії дронів" - УП), ми не вилазимо з цих грьобаних посадок. Ми і до цього постійно набирали людей. Коли я прийшов, у моїй роті було 4 ударних групи, а зараз їх уже 13. Ми постійно беремо більший азимут і ширшу смугу роботи. Єдине, що нам заважає, так це погода", - розповідає УП оператор FPV одного з підрозділів "Лінії дронів".
Ті, хто насправді відчуває результати роботи "Лінії дронів" та майстерно організованої зони ураження, – це українські піхотинці.
Втім, про результати можна буде говорити тоді, коли кожен із підрозділів розгорнеться до полку і займе відведену йому смугу фронту.
Олег Хасан із компанії "Рарог" зазначає, що умовний термін для повноцінного старту цього проєкту встановлений на кінець 2025 року.
Вибери свій підрозділ з команди "Лінії дронів" і приєднуйся до нас за цим посиланням.
Sure! Please provide the text you would like me to make unique, and I'll be happy to help.
Проект "Лінія дронів" значною мірою схожий на інший рекрутинговий ініціативу, що реалізується під егідою Офісу президента - "Гвардія наступу". У рамках цього проекту, також супроводжуваного масштабною промоакцією та широкомасштабними СМС-розсилками, напередодні наступу 2023 року у Національній гвардії були розширені та доукомплектовані дев'ять штурмових бригад.
Хоча "Гвардія наступу" не виконала вирішальної ролі в наступальних операціях 2023 року, їхнє розширення, нові технічні засоби та підвищення автономії командирів призвели до значного укріплення Національної гвардії України.
Наприклад, підрозділ "Буревій", який пережив значні втрати і зіткнувся з труднощами під час оборони Сіверськодонецька у 2022 році, зумів перетворитися на сильну одиницю, яка сьогодні успішно протистоїть російським силам у Куп'янську. Тим часом, підрозділ "Хартія" став основою для формування одного з двох майбутніх корпусів Національної гвардії України.
"Лінія дронів" також має всі шанси на те, щоб стати прикладом успішного проекту.
Щоправда, станом на зараз, після лише трьох місяців реалізації проєкту, більшість із задуманого залишається тільки розрахунками і гіпотезами. Підрозділи не встигають так швидко масштабуватись. Тому співрозмовники УП переконують, що "Лінія" ще далека від того, щоб повністю розкрити свій потенціал.
Проте вже можна спостерігати явні показники впливу участі в проєкті на результати підрозділів. Наприклад, команда "Птахи Мадяра" за лише три місяці змогла зібрати більше нових екіпажів, ніж деякі давні підрозділи за три роки війни. Як результат, "Мадяри" останнім часом безсумнівно займають перше місце в рейтингу "єБалів".
"Якщо порівняти перший місяць, коли ці бали запровадили, і зараз, то "Мадяр" виріс у три рази! Ми зараз шукаємо, як стимулювати інші підрозділи, щоб залишалась конкуренція", - розповідає співрозмовник УП в команді "Лінії".
"Конкуренція між підрозділами є рушійною силою нашого розвитку. Тому жоден з них не планує стандартизувати свої методи боротьби. Навпаки, ми прагнемо, щоб вони змагалися, розшукуючи нові технологічні рішення та вдосконалення. А завдяки безперервній горизонтальній взаємодії ці нововведення швидко впроваджуватимуться в інших командах," - зазначає співрозмовник УП у КСВ.
