Чому Трампу досі не вдається припинити конфлікт: американська стратегія щодо України виявилася неефективною.
Лондонська конференція та протест Рубіо
Цього тижня триває інтенсивна стадія переговорів, в яких беруть участь США, Україна та європейські держави. Після низки зустрічей, що проходили в Парижі з 16 по 18 квітня, планується нова багатостороння нарада на рівні міністрів закордонних справ, яка відбудеться у Лондоні 23 квітня.
За даними Axios, у Лондоні Штати хотіли отримати відповідь України на "остаточні пропозиції" президента США Дональда Трампа. В разі позитивного відгуку - пропозиції мали відправити Росії.
Однак, в останній момент держсекретар США Марко Рубіо відмовився їхати на зустріч. Відповідно, не приїхали й очільники європейських МЗС. Таким чином, відбулася лише зустріч на рівні радників..
Згідно з даними CNN, скасування поїздки Рубіо стало наслідком того, що президент Володимир Зеленський відмовився визнати російську окупацію Криму. Це питання є одним з основних аспектів у "остаточних пропозиціях" Трампа.
22 квітня Зеленський оголосив, що готовий до діалогу з Росією, проте Україна не погодиться на жодну угоду, яка визнає російський контроль над Кримом.
"Україна юридично не визнає окупацію Криму. Нема про що говорити. Це суперечить нашій Конституції", - заявив український президент.
Перед лондонською зустріччю в багатьох американських ЗМІ з’явилися подробиці пропозиції США для України. Найбільш детальний звіт, опублікований агентством Reuters, містить інформацію про намір встановити постійне припинення вогню: сторони повинні терміново розпочати діалог щодо його технічного впровадження.
Замість цього Україна отримує стабільні безпекові гарантії. Їхніми гарантами стануть як європейські, так і неєвропейські країни, які висловлять готовність. При цьому Україна вирішує не входити до НАТО, хоча може мати намір стати членом Європейського Союзу.
Крім того, Сполучені Штати офіційно визнають окупацію Криму, а також фактично визнають контроль над Луганською областю і деякими частинами Запорізької, Донецької та Херсонської областей. Водночас Україна відновлює контроль над територією в Харківській області і повертає собі Каховську ГЕС, тоді як американські сили займають контроль над Запорізькою атомною електростанцією. Крім цього, Україна отримує вільний доступ до Дніпра та контроль над Кінбурнською косою.
Також план передбачає, що США та Україна реалізують угоду про корисні копалини, а Київ отримує кошти на реконструкцію. Але при цьому скасовуються санкції проти Росії, накладені з 2014 року. Крім того, Вашингтон і Москва поновлюють економічне співробітництво.
Під час зустрічей у Лондоні, співпрацюючи з європейськими союзниками, Україна розробила свою інтерпретацію плану для припинення війни, яку миттєво передали американській стороні.
У західних ЗМІ з'являлися численні трактування змісту україно-європейського плану. За інформацією, отриманою від джерел РБК-Україна, найбільш достовірною вважається версія, опублікована агентством Reuters.
Вона яскраво ілюструє ключові розбіжності між американським підходом з одного боку та українсько-європейським – з іншого.
У рамках мирних переговорів Україна та Європа пропонують створити систему моніторингу за дотриманням режиму припинення вогню, яка буде під керівництвом США з залученням інших держав.
Щодо гарантій безпеки головна відмінність - Україна не відмовляється від членства в НАТО, як того вимагають американці (та росіяни). Натомість до набуття членства в Альянсі Україна має отримати серйозні безпекові гарантії на зразок натівської колективної оборони, зокрема і від американців. Також Україна та Європа не сприймають жодних обмежень на чисельність чи озброєння ЗСУ.
Існують суттєві розбіжності у сприйнятті територіальних питань. Україна та країни Європи наразі не готові обговорювати можливість визнання певних територій як "де-юре" чи "де-факто" російських. Всі питання, пов’язані з контролем над цими територіями, пропонується вирішувати виключно після повного і безумовного припинення вогню, при цьому основою для таких обговорень стане актуальна лінія фронту.
Також Європа та Україна, на відміну від США, виступають проти зняття всіх накладених против РФ з 2014 санкцій. Допускається лише їхнє поступове послаблення після досягнення сталого миру - з опцією повернення санкцій у випадку порушення росіянами мирної угоди.
Втім речник МЗС України Георгій Тихий заявив, що більшість публікацій ЗМІ щодо "мирних планів" не відповідає дійсності. Разом з тим, Україна наполягає на трьох принципових позиціях щодо завершення війни:
23 квітня Дональд Трамп висловив думку, що коментарі Зеленського про Крим негативно впливають на мирні переговори з Росією. Він зазначив, що півострів "втратився" багато років тому під час президентства Барака Обами і, на його думку, не є темою для обговорення.
"Ніхто не очікує від Зеленського визнання Криму частиною Росії, проте якщо йому дійсно потрібен цей регіон, чому ж вони не намагалися його захистити одинадцять років тому, коли він був переданий Росії без жодного бою?" – зазначив Трамп у своїй соцмережі Truth Social.
У цьому контексті Росія провела нову масовану атаку на Україну, при цьому значна кількість ракет і безпілотників була націлена на столицю.
Відповідаючи на його слова, Трамп вперше за тривалий період звернувся до Путіна у публічному форматі.
"Я незадоволений російськими ударами по Києву. У них нема потреби, і вони сталися дуже невчасно. Владімір, зупиніться! По 5 000 солдатів на тиждень гине. Давайте укладемо мирний договір!" - написав Трамп.
За інформацією The Wall Street Journal, Дональд Трамп останнім часом відчував розчарування через відсутність гнучкості з боку Путіна. Тепер постає питання, чи готовий президент США чинити тиск на Москву, щоб вона погодилася на вагомі поступки для досягнення угоди, так само як він робив це з Україною.
Здається, що документ, який американці отримали від України та Європи, був оброблений у Вашингтоні. Після цього, 25 квітня, спеціальний представник Трампа з питань Росії та Близького Сходу, Стівен Віткофф, здійснив свою вже четверту поїздку до Москви.
Перед зустріччю Bloomberg інформувало, що Сполучені Штати будуть наполягати на визнанні Росією права України на створення власних збройних сил та оборонної промисловості в рамках мирної угоди між Москвою і Києвом.
Після закінчення переговорів між Віткоффом і Путіним, як зазвичай, було обмаль чіткої інформації. Російська сторона лише зазначила, що розмова була "конструктивною" та "вельми корисною". "Обговорювалася, зокрема, перспектива відновлення прямих контактів між представниками Росії та України", - повідомив помічник російського лідера Юрій Ушаков.
На фоні інших подій менш помітною, але важливою для Києва, виявилася поїздка прем'єр-міністра України Дениса Шмигаля до Сполучених Штатів. Основною метою цього візиту стали переговори про угоду в сфері корисних копалин разом із міністром фінансів США Скотом Бессентом.
"Наші переговорні групи не зупиняють свою активну діяльність, відповідно до умов меморандуму, підписаного 18 квітня," - зазначив Шмигаль по завершенні зустрічі.
За його словами, було обговорено важливі політичні моменти майбутнього документа.
Шмигаль підкреслив, що відповідно до українських законів, угоду необхідно обов'язково затвердити у Верховній Раді. Він також зазначив, що сторони домовилися розпочати підготовку до створення зони вільної торгівлі між Україною та США.
Міністр фінансів України Сергій Марченко зазначив, що між Києвом і Вашингтоном було досягнуто певного прогресу в переговорах щодо угоди, проте цього тижня її підписання не відбудеться.
"Ми досягли певного прогресу, і наразі наші команди співпрацюють надзвичайно згуртовано. Проте залишаються кілька аспектів, які ми все ще обговорюємо", - зазначив Марченко.
Зокрема, за його словами, міністр фінансів США Скотт Бессент хоче, щоб питання заморожених російських активів стало частиною більш широких дискусій. Трамп у свою чергу вимагає від України "негайного" підписання угоди.
Проте очевидно, що для України це має значення лише у рамках загальних переговорів щодо закінчення російсько-українського конфлікту, і залежить від динаміки цих переговорів.
***
Цей тиждень, без сумніву, виявився одним з найактивніших за всю історію зусиль Дональда Трампа щодо мирного врегулювання конфлікту між Україною та Росією. Кількість різноманітних коментарів, заяв, витоків інформації в медіа, зустрічей та інших дипломатичних заходів досягла небувалих масштабів.
Проте на даний момент перспективи та формат завершення конфлікту залишаються такими ж невизначеними, як і раніше. Очевидно, що Україна разом із провідними європейськими країнами — Францією, Великою Британією та Німеччиною — змогли узгодити свої позиції, які суттєво відрізняються від підходу США. Хоча позиція Америки в певній мірі відповідає російським інтересам, вона все ж відрізняється від поглядів Москви.
Формат початку мирних переговорів, питання територіальної цілісності та гарантії безпеки для України в постконфліктний період залишаються невирішеними, і компромісу по цим важливим аспектам не видно. Особливо складно передбачити розвиток подій, коли ключовий учасник процесу – Сполучені Штати – щодня змінює свою публічну позицію. Наприклад, у четвер Трамп стверджував, що існує чіткий "термін" для укладення мирної угоди, а вже в п'ятницю стало відомо, що такого терміну насправді не існує.
І хоча американський президент заявив, що "більшість ключових пунктів" мирної угоди уже погоджені, реальна ситуація виглядає зовсім іншою.
Проте незабаром можуть з'явитися значні новини про мирний процес — під час візиту Дональда Трампа до Європи, що розпочинається вже сьогодні.
