Чи можуть FPV-дрони та КАБи подолати оборонні системи Києва: коментар експерта
Росія суттєво розширює зону ураження, атакуючи прифронтові міста, як-от Харків та Чернігів, дронами типу "Ланцет". Експерт кажє, що рішення є -- це багаторівнева система РЕБ, яку має закуповувати місцева влада. Однак він застерігає: проти 500-кілограмових КАБів ця технологія майже безсила.
Про це повідомив заступник директора Piranha Tech Анатолій Храпчинський.
Він згадав про нещодавні напади на Харків та атаку "Ланцетом" на Чернігів. На його думку, противник активно застосовує платформи, які раніше використовувалися для комерційних безпілотників, перетворюючи їх на засоби ведення війни.
На його думку, основним пріоритетом для прифронтових територій є створення дієвої системи захисту від безпілотників.
Експерт зазначає, що йдеться не лише про окремий пристрій, а про комплекс рішень, які створюють єдину систему. Ця система включає в себе "купольні" технології та спеціалізовані засоби, що мають різну дальність дії (від 5 до 20 км).
"Звести перше і друге кільця захисту навколо міста за допомогою засобів радіоелектронної боротьби цілком реально. Для цього місцевим органам влади необхідно придбати технології, що забезпечують охорону критично важливих об'єктів," -- підкреслив Храпчинський.
Ця система об'єднує інформацію, отриману з радарів та детекторів, в одному централізованому командному пункті. Вона має можливість виявляти і нейтралізувати канали зв'язку розвідувальних безпілотників, які часто передвіщають нові атаки, FPV-дронів, а також їхніх платформ, таких як "Молнія".
Проте, у відповідь на питання щодо керованих авіабомб (КАБи), Храпчинський підкреслив, що засоби радіоелектронної боротьби (РЕБ) не є універсальним рішенням. Росія має можливість оперативно збільшувати виробництво компонентів УМПК, що дає їй змогу запускати значну кількість КАБів.
Системи радіоелектронної боротьби здатні перешкоджати навігаційним системам боєприпасів, що, в свою чергу, знижує їхню влучність. Проте в умовах густої міської забудови цього може бути недостатньо.
"РЕБ -- це елемент протидії, який зменшує точність. Але 250-500 кілограмів вибухівки, що впаде за 10-100 метрів, у місті все одно матимуть важкі наслідки", -- застеріг експерт.
Храпчинський також зазначив, що загроза FPV-атак по Києву наразі перебільшена через закони фізики та радіогоризонт. Проте технології не стоять на місці.
На сьогоднішній день дрони, такі як "Шахед", здатні взаємодіяти один з одним, обмінюючись інформацією. Більше того, супротивник може застосовувати деякі з цих апаратів у якості "радіомостів" (ретрансляторів), що дозволяє розширити зону зв'язку для ударних дронів та підвищити їхню дальність польоту.
Нагадаємо, військові експерти називають російські керовані авіабомби (КАБи) однією з головних загроз, оскільки ворог постійно модернізує їх, збільшуючи дальність ударів. За словами генерал-лейтенанта Ігоря Романенка, Україна із союзниками вже розробляє засіб протидії КАБам і дронам, який має з'явитися до кінця року.
Одночасно фахівці підкреслюють, що просто знищення бомб є недостатнім заходом. Основним завданням є знищення літаків-носіїв або їх відведення на відстань понад 200 км від зони бойових дій. Для досягнення цієї мети Україні необхідні системи далекого радіусу дії, винищувачі та створення інтегрованої мережі радіолокаційного моніторингу. Як альтернативу, експерти також вказують на можливість проведення превентивних ударів по російських аеродромах, з яких здійснюються вильоти бомбардувальників.
