У Києві проходило навчання з документування злочинів, що завдають шкоди культурній спадщині.
Протягом трьох років повномасштабної війни Росія знищила або завдала шкоди більше ніж 4 тисячам культурних об'єктів в Україні. Яким чином притягнути державу-агресора до відповідальності за ці дії? Відповіді шукали в Києві на міжнародному тренінгу, присвяченому збору доказів злочинів Росії проти культурної спадщини.
Протягом чотирьох днів слідчі, прокурори, музейні працівники та науковці з України спільно з міжнародними фахівцями здобували знання щодо документування наслідків атак з боку Росії. Основною метою цього процесу є коректне збирання доказів для судів як на національному, так і на міжнародному рівнях. Мої колеги нададуть деталі про те, як проходили ці навчання.
Собор Спасо-Преображення в Одесі.
Музей художниці Марії Приймаченко на Київщині.
Перуанський торговий дім у Херсоні.
Кенінський маєток на Сумщині.
Один зі старовинних корпусів сільськогосподарського університету у Харкові.
Це лише мала частка пам'яток культури, які понівечила армія росії на території України. Або навіть повністю знищила. Поділитися досвідом розслідування злочинів проти культурної спадщини до Києва з'їхалися фахівці шести країн: Великобританії, США, Франції, Швеції, Нідерландів, Маврикію.
Антон Дробович, директор Центру прав людини та збереження пам'яті про війну Київської школи економіки.
Цей тренінг накреслив, по-перше, конкретні задачі, куди слід рухатись, підготував декілька десятків фахівців, які тепер можуть працювати в таких командах документаторів, ну, і дозволив зробити той нетворкінг з топовими світовими фахівцями, знову ж таки прокурорами, слідчими, представниками громадських організацій, які цим займаються.
Одна з основних тем події - це правильний підхід до документування пошкоджень, збору й зберігання доказів, а також підготовки матеріалів для судових розглядів. Учасники мали змогу не тільки ознайомитися з теоретичними аспектами, але й відпрацювати отримані знання на практиці. На цих відеозаписах представлено ситуацію, в якій необхідно зафіксувати наслідки пошкоджень, завданих музею.
Андреа Кейлі, керівниця Консультативного підрозділу з розслідування воєнних злочинів в Україні:
Нашим бажанням було, щоб учасники тренінгу глибше осмислили основи тактики та стратегії, спрямовані на притягнення окупантів до відповідальності. У цьому контексті важливо детально аналізувати інформацію, взаємодіяти з експертами та уточнювати, чому саме цей об'єкт має таку високу цінність.
Евелін Кампфенс, адвокатка в галузі мистецтва та культурної спадщини, яка представляє Амстердамський університет:
На мою думку, важливо документувати, що сталося. Йдеться про музейні реєстри - це пріоритет. Якщо ви не знаєте, що у вас є, ви не знаєте, що втратили. Якщо говорити про роботу прокуратури, то це також важливо: інвентаризація, цифровізація, збереження даних. Це чималий обсяг роботи, але таким чином ви будуєте потужні стратегії для того, щоб притягти до відповідальності всіх злочинців.
У рамках тренінгу фахівці проаналізували справжні випадки російських злочинів, зокрема, обстріл музею Григорія Сковороди в Харківській області та руйнування культурних пам'яток в історичному центрі Одеси.
Ігор Пошивайло, один із засновників Агенції культурної стійкості, обіймає посаду генерального директора Національного музею Революції Гідності.
Збираючи злочини проти спадщини, ми розуміємо, що вона дуже вразлива. Є кілька факторів, як це можна мінімізувати, були неодноразові спроби внести культурну спадщину як елемент нацбезпеки, що, очевидно, підвищувало б її рівень захищеності на нацрівні, на міжнародному рівні в поєднанні з національним, потрібно більше і більше вносити номінацій до списків міжнародної культури тієї спадщини, яка перебуває під загрозою, перелік наших пам'яток в особливі списки, тобто механізми є.
Учасники підкреслили, що тренінг став важливим етапом у створенні мережі експертів, здатних документувати злочини рф, спрямовані проти культурної спадщини України. Міжнародні спеціалісти впевнені, що в умовах триваючої агресії з боку росії, Україні необхідні кваліфіковані фахівці та чіткі стратегії для збереження пам'яток і реєстрації злочинів, вчинених проти них.
