Секретні операції ГУР проти Росії: унікальне інтерв'ю з героєм на псевдонім "Філософ"

Герой України, офіцер ГУР із позивним "Філософ", в інтерв'ю для РБК-Україна поділився деталями формування підрозділів "Шаманбат", "Кракен", "Артана" та інших елітних груп активних дій Головного управління розвідки. Він також розповів про їх значення під час війни та операцій, спрямованих проти Російської Федерації.

Коли ми направлялися на зустріч з героєм цього інтерв'ю, у нас не було жодного уявлення, як його звуть, як він виглядає, і де відбудеться наша бесіда. Через особливості своєї роботи та посади в Головному управлінні розвідки, офіцер з позивним "Філософ" надає перевагу залишатися анонімним - наш співрозмовник займається координацією діяльності підрозділів активних дій ГУР Міністерства оборони України.

"Філософ" розпочав свою службу в ГУР в легендарному 10-му окремому загоні спеціального призначення, яким тоді керував Герой України Максим Шаповал. В складі цього підрозділу він брав участь у бойових діях на Сході України в період АТО/ООС, обороняв Донецький аеропорт, отримав орден "За мужність" та достроково звання майора. Потім він вирушив у міжнародні місії до Афганістану та Африки, після чого на деякий час повернувся до цивільного життя.

Після того, як Кирило Буданов очолив ГУР МО, він спочатку звернувся до мене з проханням навчити кілька груп. Згодом ці групи стали фундаментом "Шаманбату", - ділиться своїми спогадами Філософ. Саме "Шаманбат" став першим із нових підрозділів, які тепер іменують "підрозділами активних дій".

На старті повномасштабного вторгнення російських військ наш співрозмовник разом із "Шаманбатом" активно брав участь у бойових діях на Київщині. Він одним із перших дістався Гостомельського аеропорту, де координував оборонні дії та організовував звільнення Ірпеня, Мощуна і Гостомеля. За свої відвагу та лідерство удостоївся ордена "Богдана Хмельницького" та отримав звання Героя України. Наступними етапами стали бої в Сєвєродонецьку та Бахмуті, після чого він отримав нові посади та завдання.

Це, мабуть, одне з перших його значних інтерв'ю, у якому він розкриває раніше невідомі аспекти українських операцій під час великої війни та проливає світло на секрети діяльності спеціальних підрозділів військової розвідки - підрозділів, що здійснюють активні дії проти супротивника як на території України, так і за її межами.

У структурі Головного управління розвідки на сьогодні можна виділити п'ять найвідоміших підрозділів активних дій, зазначає "Філософ". Це - Міжнародний легіон, "Кракен", "Артан", "Шаманбат" та "Тимур". Створення цих підрозділів розпочалося в ті часи, коли стало очевидно, що війна неминуча, і Збройним Силам буде важко самостійно впоратися з новими викликами. Основою сучасних підрозділів активних дій став 10-й окремий загін спецпризначення, що носить ім'я генерала-майора Максима Шаповала.

"Філософ" у компанії інших військових (зображення надане співрозмовником)

Офіцери цього підрозділу згодом стали керівниками актуальних груп та підрозділів, що виконують активні дії. Бажаючих протистояти агресії було безліч. Козаки з усіх куточків України з'їжджалися до Києва, шукаючи можливість приєднатися до сформованих загонів. Коли вони зустрічали нас на різних фронтових ділянках - у Гостомелі, Бучі, Ірпіні, Мощуні - багато з них обирали приєднатися до нашої команди. Це були "айдарівці", бійці "Азову", поліцейські, колишні військові, звичайні цивільні. Вони швидко адаптувалися до нових умов і незабаром ставали офіцерами та командирами, - пояснює "Філософ".

Разом із "Шаманбатом" у обороні Київщини брали участь також представники інших країн. Цей "новий проект ГУР МО", який сьогодні відомий як Міжнародний легіон, разом із "Шаманбатом" став важливим чинником у звільненні столичного регіону. Наразі військові Легіону продовжують виконувати спеціальні місії на різних фронтових ділянках.

Якщо "Шаманбат" виник під час битви за Київ, то в Харкові, у співпраці з ГУР, було сформовано інший, не менш відомий підрозділ - "Кракен". Колишні футбольні ультрас, ветерани "Азову", а також звичайні цивільні особи разом з військовими зробили значний внесок не лише в захист міста, але й у наступні операції з деокупації регіону, які тепер відомі як Харківський контрнаступ.

Близько того ж періоду, на початку російського вторгнення, виник підрозділ "Тимур". Трохи згодом, у червні 2022 року, було створено "Артан".

Особливості діяльності підрозділів активних дій досить різноманітні, зазначає "Філософ". До їхніх завдань входять як оборонні, так і наступальні операції, повернення контролю над окремими об'єктами, а також диверсійні акції, що передбачають знищення ворожих об'єктів, і операції, що проводяться в глибокому тилу противника. Якщо порівнювати з аналогічними підрозділами в розвідувальних службах інших країн, український підхід у багатьох аспектах є неповторним, уточнює експерт.

"У них такі підрозділи існують давно. Але вони намагаються свій функціонал тримати у вужчому діапазоні, тобто вони виконують окремі задачі, диверсійну роботу тощо, - пояснює "Філософ". - Приміром російське ГУ ГШ ЗС РФ (колишнє ГРУ) - це серйозна організація, яка дійсно впливає на ситуацію не тільки в Україні, а й на інших напрямках, де діє РФ. Але на поле бою вони не спішать. А тоді, коли вони виходили на передову - були нормальні лінійні бої, їм нормально насипали і вони звідти бігом зникали".

Коли мова йде про сили спеціальних операцій США та Великобританії, варто зазначити, що за своїми функціями вони більш схожі на підрозділи активних дій Головного управління розвідки Міністерства оборони України, ніж на українські Сили спеціальних операцій, стверджує "Філософ".

Сьогодні наші підрозділи спеціальних операцій активно співпрацюють з бригадами Збройних сил у районах виконання різних завдань. Часто, по прибуттю на місце, командири бригад направляють їх на повернення втрачених позицій або здійснення штурмових дій. Це означає, що групи, які пройшли тривалу підготовку та мають специфічні навички, використовуються не за призначенням, що є досить недоцільним використанням їх потенціалу.

За твердженням "Філософа", підрозділи активних дій ГУР мають більшу автономію у плануванні та виконанні операцій, ніж ССО. Це стало основною причиною створення таких підрозділів у розвідувальному агентстві – володіючи інформацією, вони здатні не лише спланувати, але й реалізувати операцію.

ГУР функціонує як інформаційний центр для всіх сил оборони. Коли у вас є повна інформація про супротивника, ви можете розробляти конкретні стратегії, здатні вплинути на фронтову ситуацію. Однак планування – це лише перший крок. Здатність втілити ці плани в життя – це вже зовсім інша справа. Саме тому виникла ідея створення інструментів для реалізації стратегій, які й стали підрозділами активних дій.

Цей метод залишається в ГУР і досі. Більш того, коли "Філософ" узяв на себе роль координатора роботи підрозділів активних дій, він ухвалив рішення значно підвищити ступінь автономії для деяких з них, зокрема, "Артана", "Кракена" та "Шаманбату".

"Ми ретельно організовуємо всі наші дії, формуємо річні стратегії, аналізуємо актуальний стан на фронті та прогнозуємо можливі сценарії в майбутньому. Виходячи з цього, ми вирішуємо, в яких областях нашим підрозділам слід діяти і які конкретні завдання потрібно реалізувати", - підкреслює співрозмовник.

Запитання від РБК-Україна щодо оцінки трьох найзначніших операцій підрозділів ГУР дещо уповільнює динамічний ритм нашої бесіди. Після короткої паузи "Філософ" зазначає, що відчуває гордість за всі місії, які виконували підрозділи активних дій. Однак, на прохання виокремити ті, що мали найбільший вплив на хід війни, він називає чотири ключові операції. Першою з них є битва за Київ.

"Битва за Київ має величезне значення, адже втрата столиці могла б призвести до краху нашої оборонної стратегії та війни в цілому. На мою думку, Головне управління розвідки зробило безцінний внесок у захист Київщини."

Наступна операція – це контрнаступ у Харкові, який має таку ж важливість, як і перша, причому не лише в військовому плані, а й в ідеологічному аспекті.

"Усі пам'ятають про події національно-визвольних змагань на початку ХХ століття. Тоді більшовики створили в Харкові уряд-ліхтар, який нібито мав представляти інтереси народу. Якщо б росіянам вдалося захопити Харків, вони, безсумнівно, повторили б цю ситуацію. Тому було вкрай важливо зберегти контроль над цим містом. ГУР МО, зокрема підрозділ "Кракен", доклали всіх зусиль, щоб місто вистояло", - ділиться думкою співрозмовник.

Третій аспект - повернення контролю над Зміїним. Як вважає "Філософ", багато хто не усвідомлює важливість звільнення цього маленького острова та його роль у контексті війни.

"Якщо розглянути карту, стає очевидним, що на той час лінія російського контролю в Чорному морі проходила вздовж всього українського узбережжя, до самого кордону з Румунією. Вся ця зона була для нас закрита. Проте, з поверненням Зміїного, питання: де ж та червона лінія? Вірно - вона зсунулася до Криму. Сучасні торгові маршрути і зерновий коридор стали можливими лише завдяки тому, що Зміїний знову під контролем України. Це виконання стратегічно важливого завдання, реалізованого підрозділами активних дій", - зазначає розвідник.

Військові одного з підрозділів активних дій під час тренування (фото: GettyImages)

Окремо він згадує ще одну операцію, про яку було дуже обмежена інформація у публічній площині - операція в Енергодарі в 2022 році. У розповіді "Філософа" вона займає окреме місце - як за своєю суттю, так і за її стратегічними наслідками.

По суті, це була перша водна операція для підрозділів активних дій, згідно з класифікацією американських військових ("marine operation"). Стратегічно ж ця дія мала велике значення, оскільки завдяки зусиллям ГУР, розвідники змогли відвернути увагу противника, що налічував близько 10 тисяч військовослужбовців.

"Це, в свою чергу, дозволило восени 2022 року здійснити масштабні наступальні дії та звільнити значні території, зокрема в Херсонській області. У той період ми розтягнули фронт, змусивши російські війська терміново перекидати додаткові підрозділи, які в рази перевищували чисельність наших військ, залучених до цієї операції. Різниця в силах була в десятки разів", - згадує "Філософ".

З 2022 року армія Росії зазнала значних змін, зазначає "Філософ". "Ми всі розвиваємось. І українські військові також зробили великий крок вперед, на жаль, те ж саме стосується й російських сил", - підкреслює співрозмовник. Це стосується як впровадження нових технологій, так і вдосконалення тактичних підходів.

Він зазначає, що у 2022 році російські військові були переконані в тому, що в Україні не знайдеться опору, тому їхні дії були ретельно спланованими і проникливими - фактично не існувало єдиного фронту. Противник не усвідомлював, що зіткнеться з серйозним опором, внаслідок чого зазнав значних втрат.

"Зрештою, окупанти були змушені відійти від Києва. Потім вони перебували фізично на великій площі територій, але ще не мали ні логістики, ні фактичного контролю. Вони посипались довкола Харкова. Потім Україна додавила їх у районі Херсона. Коли знищили Антонівський міст, противник був відрізаний від лівого берега. І у них почалась паніка. Коли вони не змогли здійснювати нормальну логістику, вони втратили контроль, ініціативу та впевненість і відійшли", - додає "Філософ".

Наступний етап їхньої стратегії виявився зовсім іншим. Російські війська почали методично знищувати міста, такі як Бахмут, за допомогою інтенсивного артилерійського обстрілу та тактики "м'ясних" штурмів, що активно використовувалися групою "Вагнер". Це було частково викликано нестачею техніки у російських сил, оскільки українські дрони активно знищували їхні ресурси.

"Сьогодні, коли ворожі десанти здійснюють свої атаки, вони діють за класичними схемами: спочатку заходять на техніці, розвантажуються, захоплюють стратегічні пункти, а потім приходять нові підрозділи, які займають наступні позиції. Паралельно ці колони постійно піддаються обстрілам. Проте частині з них вдається проскочити, досягти критичної маси сил і вибити наші позиції", - ділиться думками співрозмовник.

Відео з офіційного Youtube-каналу Департаменту активних дій ГУР МО

Водночас в рядах окупаційної армії існує чимало підрозділів, які сьогодні ведуть бойові дії у малих групах. Через серйозні проблеми з технікою, деякі з них вирушають в атаку на квадроциклах, у той час як інші долають відстані пішки через ліс. Так вони намагаються щодня просуватися вперед, зазначає "Філософ", а потім, задумавшись, додає:

Тактика залишається незмінною. У них є людські ресурси, які вони ефективно використовують, адже головним є досягнення цілей: "покладемо тисячу солдат за тисячу метрів". Ми вб'ємо тисячу солдат за тисячу метрів. Проте, хтось все ж таки дійде до цієї позиції. Сьогодні росіяни використовують дві основні тактики – з залученням техніки і без неї. Однак, незважаючи на різні думки, російська армія демонструє достатній рівень професіоналізму.

І на жаль, ця загроза під боком у вигляді Росії нікуди не дінеться. Тому, каже "Філософ", попри те, що українська армія в останні роки теж значно посилилась, її розвиток потрібно буде продовжувати і після завершення війни.

"В нашій державі існує особливе ставлення до Збройних Сил та силових структур в цілому. З початком війни багато людей знову усвідомили значення Збройних Сил. Проте, коли конфлікт завершиться, нас знову очікує безліч інших викликів, а Росія залишиться поруч. Тому, якщо війна підійде до кінця, ми повинні зберегти цю ідею," - підкреслює співрозмовник.

Він наводить приклад Фінляндії, яка востаннє вступила у військові дії з Росією в 1939 році. Однак і сьогодні фінські бункери залишаються в належному стані, а оборонні споруди функціонують, адже резервісти продовжують проходити навчання. "Філософ" вважає, що існує ризик того, що після завершення війни українські питання можуть зосередитися на внутрішніх проблемах, втрачаючи з поля зору реальну загрозу, що існує поруч.