"Смажене морозиво": ветеран втілив казку для дітей та героїв.

Чи є життя після війни? Чим зайнятися? Як себе реалізувати? Соціалізація у відносно мирному житті в тилу - один із головних викликів для демобілізованих. Багато ветеранів розпочинають власну справу. Приміром, Валерій Венчковський запустив виробництво ласощів "Смаженого морозива".

Щоб підтримати побратимів із пораненнями, підприємець-ветеран провів майстер-клас в одному з реабілітаційних центрів Львова. Про все докладніше у сюжеті Романа Гавриліва.

У приміщенні одного з реабілітаційних центрів Львова зібралися військовослужбовці, які отримали поранення. Для них організовують особливий гастрономічний вечір, що його підготували Валерій та Лідія.

Під цією поверхнею йдуть трубки, вони працюють, як морозильна камера. Охолодження йде. Зараз воно є мінус чотирнадцять. Мінус чотирнадцять, але воно міняє температуру. Хоче - дає мінус 10, як коли.

На плиті молоко твердне. Валерій обережно дістає готовий продукт, що ніби засмажився. Дружина Лідія починає прикрашати морозиво сиропами і приймає замовлення.

- Дякую велике! - На радість!

З фризером подружжя відвідує дитячі свята, заробляючи на цьому. Часто вони волонтерять, організовуючи гастрономічні шоу в дитячих будинках та інклюзивних центрах. Сьогодні вони вперше завітали до ветеранів. Валерій сам був на війні, служив у 80-й десантно-штурмовій бригаді та брав участь у боях на Миколаївщині, Донеччині та Харківщині. Дома його чекали троє неповнолітніх дітей та дружина.

Лідія Медвєдєва, дружина колишнього бійця російсько-української війни:

Найбільше мене вражало, коли він запевняв, що все в порядку, а я у телеграм-каналі спостерігала, як їх просто обстрілюють. Коли він не виходив на зв'язок впродовж кількох днів, це було важко витримати. Були ночі, коли я не могла закрити очі, і іноді сльози самі котилися...

Чоловік учився виготовляти морозиво за відео з інтернету. Робив це навіть на фронті. Через два роки служби Валерій демобілізувався. Тоді сім'я наважилася придбати фризер.

Валерій Венчковський, учасник російсько-українського конфлікту:

Потім ми потрапили на один ярмарок дитячий. Для себе ми зрозуміли, що діти від того не відходять. Ми просто від А до Я стояли й робили. Усі розійшлись, а ми ще робимо. Ми зрозуміли, чом би не спробувати трошки ширше?

- Дуже ніжне, реально ніжно. - Воно таке має бути. - А як ви думаєте? - Дякую!

Роман, відвідувач реабілітаційного центру "Нескорені":

Завжди купував у крамниці. А це набагато краще, ніж в магазині.

Сьогодні бійці не лише смакують морозиво, а й самі вчаться його робити.

Валерій Венчковський, учасник російсько-українського конфлікту:

Ми на даний момент шукаємо молодого чоловіка, який протягом трьох років залишався вдома, ізольований від світу. Я прагну довести йому, що життя не стоїть на місці, а продовжує рухатися вперед. Ми хочемо надихнути людей на протезах, показуючи, що вони також можуть досягати успіху і реалізовувати свої мрії.

Один із учнів виявився Андрієм. Тепер він смакує страви, які приготував власноруч.

Андрій, пацієнт реабілітаційного центру "Незламні":

Особа, яка насолоджується смачними стравами, повинна вміти також їх приготувати. Хоча після травми голови моя ліва рука іноді не слухається, я все ж досягнув успіху приблизно на 95 відсотків.

У їхніх задумках - відкрити дитяче кафе, в якому маленькі гості матимуть можливість освоювати приготування "смаженого" морозива.

Лідія Медвєдєва, дружина колишнього бійця російсько-української війни:

Діти - це наше завтрашнє. Якщо ми не подбаємо про них сьогодні... Вони можуть залишитися без батьків, або втратити одного з них, чи, не дай Боже, маму через війну. Давайте хоча б трохи подаруємо їм радість, щоб їм стало хоч трішки легше.

Подружжя має намір почастувати ветеранів своїми смачними стравами у всіх реабілітаційних закладах Львівської області.