Путін виклав свою концепцію "перемоги": аналітики ISW роз'яснили, що ховається за вимогами Росії в Стамбулі та чи реально досягти компромісу.

Російська делегація, що брала участь у переговорах зі українськими представниками в Стамбулі 16 травня, висунула вимоги, які були охарактеризовані як "нереалістичні та неприйнятні". Влада Росії вимагає від України виведення військових з усіх частково окупованих чотирьох регіонів, а також погрожує можливістю захоплення ще принаймні двох регіонів. Схоже, що територіальні амбіції агресора лише зростають.

Якщо Російська Федерація не понесе серйозних втрат на фронті та в економіці, малоймовірно, що російський лідер Володимир Путін змінить свою "теорію перемоги", яка ґрунтується на його впевненості у можливості Москви виграти війну виснаженням. Інститут вивчення війни (ISW) детально проаналізував, що саме Росія вимагає від України та які мотиви стоять за цими вимогами.

Аналітики зазначили, що переговори, які відбулися 16 травня в Стамбулі між російською та українською делегаціями, не принесли суттєвих зрушень у досягненні угоди про повне припинення вогню або в контексті мирного вирішення конфлікту між Росією та Україною.

"Повідомляється, що російська делегація офіційно вимагала від України відступити територію, на яку Росія неофіційно претендує, водночас стверджуючи, що готова продовжувати війну роками. Росія може знову формалізувати раніше неофіційні територіальні претензії в майбутньому в рамках російських зусиль щодо забезпечення повної капітуляції України", - зазначили в ISW, додавши, що українські джерела західних та українських ЗМІ назвали вимоги РФ "нереалістичними", "неприйнятними" та такими, що "значно перевершують" будь-які вимоги, що Москва висувала до цього.

Так, окрім вже озвучуваних раніше російськими топ-посадовцями вимог до України вивести війська з усієї території частково окупованих Росією Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей ще до початку потенційного перемир'я, нині Кремль зазіхає й на інші українські регіони. Зокрема, як твердять джерела, на переговорах російська делегація озвучувала погрози окупувати ще й Харківську і Сумську області. Останню, за словами народного депутата України Олексія Гончаренка, росіяни мріють ще й анексувати - під приводом "створення зони безпеки".

Аналітики підкреслили, що до 16 травня Кремль публічно вимагав від України віддати всю Луганську, Донецьку, Запорізьку та Херсонську області - навіть територію, яку російські війська не захопили, - але офіційних вимог віддати ще й всю Харківщину та Сумщину до Стамбула не звучало.

Наступальні дії РФ в обох зазначених регіонах агресор намагається обґрунтувати поняттям "буферних зон". Проте, якщо врахувати висловлювання заступника Ради безпеки РФ Дмитра Медведєва, який стверджує, що "буферна зона" в розумінні російського керівництва повинна охоплювати всю Україну, стає очевидним: концепція Кремля щодо "буферних зон" є малопомітною спробою виправдати свої наміри щодо окупації значної частини української території, як зазначають аналітики.

Не можна оминути увагою й неофіційні вимоги, які висувають російські чиновники. Вони охоплюють не лише чотири анексовані області, а й Сумську та Харківську, а також інші українські території. Путін і його оточення періодично згадують про вигадану концепцію "Новоросії", що охоплює весь схід і південь України, включаючи "російське місто" Одесу та принаймні частину Дніпропетровської області. Попри свою абсурдність, ці вимоги можуть слугувати певним індикатором можливих офіційних ультиматумів з боку Росії в майбутньому.

Аналітики ISW вважають, що Кремль може дедалі частіше використовувати механізм неофіційних дискусій щодо додаткових територіальних претензій Росії, а згодом формально висувати ці вимоги під час майбутніх мирних переговорів.

На даний момент експерти не спостерігають жодних ознак того, що Путін може бути відкритим до будь-яких компромісів з боку Росії. Російський лідер продовжує залишатися вірним своїй "стратегії перемоги".

У червні 2024 року Путін виклав свою концепцію перемоги у війні з Україною, яка базується на припущенні, що Росія зможе досягти успіху в конфлікті шляхом виснаження супротивника. Він вважає, що поступове і тривале просування, яке триватиме без визначеного терміну, дозволить перешкодити Україні здійснювати успішні контрнаступальні операції, особливо в умовах, коли підтримка Заходу для України залишиться на поточному рівні. Цю інформацію навели в ISW.

Об'єктивна реальність та думки експертів вказують на те, що Росія сьогодні стикається з низкою серйозних труднощів, пов'язаних із матеріальними ресурсами, станом оборонної промисловості, людськими ресурсами та економічною ситуацією, що ставить під загрозу здатність країни вести війну в Україні в майбутньому. Проте, замість того, щоб зосередитися на вирішенні своїх внутрішніх викликів, російський лідер, здається, обрав інший шлях: він сподівається досягти бажаних результатів у переговорах, шляхом дезінтеграції західних союзників України та ослаблення їхньої підтримки нашої країни.

Рішення, ухвалене диктатором Росії, про активізацію наступальних дій на всіх фронтах у березні та квітні цього року лише поглиблює існуючі проблеми країни та підкреслює, що Путін продовжує намагатися чинити тиск на Україну під час переговорів.

Аналітики вважають, що єдиний спосіб змінити переконаність Кремля в його здатності здобути перемогу у війні на виснаження – це...

"ISW продовжує оцінювати, що збільшення військової допомоги Заходу, особливо США, та економічних санкцій необхідні для того, щоб Україна могла завдати Росії значних втрат на полі бою та змусити Путіна або змінити свою теорію перемоги, або прийняти економічно болісне та непопулярне рішення про запровадження чергового часткового примусового резервного призову", - зазначили вони.

Нагадаємо, що перед початком переговорів між росіянами та українцями у Стамбулі, аналітики ISW вказали на те, які наміри має Кремль, роблячи заяви про переговори. Було розроблено певні "методички", які містили обов'язкові вказівки для висвітлення цього процесу, і вони були передані російським засобам масової інформації з адміністрації Путіна. З цих вказівок стає очевидним, що Москва не планує завершувати конфлікт.