"Просто необхідно вижити". Як конфлікт спонукав Україну випередити Європу у сфері військових технологій.

В Україні за короткий проміжок часу відбувся значний прогрес у сфері військових технологій. Проте фронт вимагає постійного поповнення, і в деяких категоріях безпілотників перевага все ще залишається за противником. Водночас, кілька виробничих компаній залишили Україну, перенісши свої потужності за кордон, а інші стикаються з труднощами у залученні спеціалістів через проблеми з військовим обліком. Як сьогодні виглядає розвиток цієї галузі, читайте у статті РБК-Україна.

Основное:

"З певною скромністю мушу сказати: виробничі лінії, які вже є в Україні й фінансуються французьким капіталом, значно ефективніші за наші власні. Сьогодні ми маємо чому повчитися в України - і маємо це визнати", - сказав у червні 2025-го голова Міноборони Франції Себастьян Лекорню, анонсуючи нове партнерство по виробництву дронів в Україні.

Лекорню абсолютно правий: Україна нині безсумнівно є єдиною країною у світі, яка за 3,5 роки змогла практично з нуля розробити таку кількість нових технологічних рішень, зазначає в інтерв'ю РБК-Україна засновник компанії SkyLab Євген Рвачов.

"І це не лише дрони. Україна реалізувала прозорі комунікаційні механізми, впровадила ефективний менеджмент у військових структурах, створила мережу навчальних центрів, а також активно сприяє розвитку промислового оборонного комплексу. Проводяться численні курси - з тактичної медицини, безпілотних літальних апаратів, інженерії, поводження зі зброєю та орієнтування на місцевості. Ми усвідомили, що лише ми самі можемо вирішити ці питання. Наша країна є унікальною у світі, адже опинилася в такій ситуації та змогла знайти вихід. Країна, поставлена перед такими викликами, здобуде перемогу лише тому, що їй необхідно еволюційно вижити", - зазначає він.

Втім, потреби фронту зараз величезні, і у ринку теж свої виклики. РБК-Україна розпитало провідні технологічні компанії про те, що відбувається на ринку цих технологій зараз.

В Україні нині розробляють не лише дрони різних типів, але й широкий спектр роботизованих систем. Ці технології здатні евакуювати поранених з зони бойових дій, виконувати дистанційне мінування та розмінування територій, а також сприяти виконанню наступальних і оборонних завдань.

Україна збільшує обсяги виробництва роботизованих систем і розгортає повноцінні роботизовані підрозділи у складі бойових бригад Збройних Сил на лінії фронту, писав на початку року голова Міноборони Рустем Умєров. За його словами, важливо, що основні постачальники - це провідні українські компанії.

Складно уявити, скільки часу пішло б на розробку такого в Європі, каже співрозмовник РБК-Україна з провідної української технологічної компанії, яка виготовляє в тому числі ударні дрони.

"Нещодавно спілкувався з моїм колегою з Іспанії. Він зазначив, що проект, який ми змогли реалізувати за рік, у них зайняв би близько п'яти років. В Європі вони б три роки обмірковували ідею, потім ще п'ять витратили б на розробку, а після цього ще довго чекали на отримання ліцензії. Ми часто нарікаємо на нашу бюрократію, але чи відрізняється вона в ЄС? Ми ж діємо швидко, адже інакше не вийде. Війна вимагає оперативних і рішучих дій", - ділиться він.

Співрозмовник також розповідає, що минулого року до нього завітав представник західної компанії, щоб презентувати свою нову розробку. Він демонстрував вражаючу технологію, впевнений, що вона неодмінно приверне увагу України.

"Колеги тактовно промовчали, бо знали цю технологію ще з 2022-го. А я сказав: "Слухай, ти приїхав в країну, де роблять дронів найбільше, ніж будь-де в Європі". Він потім ще поїздив і врешті сказав, що це їм треба у нас вчитись, а не нам у них", - каже розробник.

Однак варто зазначити: стверджувати, що наявність численних компаній автоматично означає задоволення всіх основних потреб фронту, є серйозною помилкою.

"Існують численні проблеми та виклики, і їх стає все більше, причому постійно з'являються нові. У 2022 році нам катастрофічно бракувало практично всього. Але й тепер потреби залишаються значними. Ситуація змінюється буквально кожного місяця, і потрібно постійно шукати нові рішення," - підкреслює він.

Розвідувально-ударні наземні роботизовані системи під час показу зразків українського військового обладнання (фото: Віталій Носач/РБК-Україна)

Коли Росія почала вторгнення в Україну, Євгеній Рвачов перебував у своєму рідному місті Балаклія.

Він покинув вже захоплену Балаклію та вирушив до Харкова, де почав надавати підтримку військовим, забезпечуючи їх раціями, зв'язком, невеликими безпілотниками, різними типами GPS-міток та іншими необхідними речами, які міг організувати. Пізніше він переїхав до Києва, щоб забезпечити більшу безпеку та зручність логістики. Так виникла компанія SkyLab, що спеціалізується на розробці високотехнологічних роботизованих систем і безпілотних літальних апаратів.

Першими виробами компанії SkyLab стали дрон "Shoolika mk6" — повітряний ударний апарат, здатний нести до 6 кг корисного вантажу. Він функціонував з використанням різних типів зв'язку та міг здійснювати польоти в умовах складного радіоелектронного протидії. Після цього з'явилися наземні дрони-камікадзе, побудовані на основі простих радіокерованих моделей, які могли перевозити 1,5 кг вибухівки і були призначені для одностороннього використання. Наступним етапом стали більші дрони, які закуповувалися для виконання спеціальних місій "унікальними" підрозділами.

У 2023 році компанія SkyLab ініціювала створення свого головного продукту - наземного роботизованого комплексу під назвою "Sirko" та супутнього обладнання. На сьогоднішній день цей комплекс офіційно інтегровано в арсенал Сил Оборони та постачається в рамках державних угод.

"Оновлена версія забезпечує дальність польоту понад 50 кілометрів. У неї передбачено декілька різновидів зв'язку, включно з супутниковим. В офісі працює 47 співробітників, а загалом, разом із підрядниками, в проекті розробки цих дронів задіяно близько 150 осіб", - ділиться інформацією засновник компанії.

Різні команди створюють дрони, що відрізняються за своїми характеристиками. Євген проводить аналогію: "Це схоже на виготовлення автомобіля та водного транспорту". "Шуліка" — це бомбардувальник, який вільно пересувається в повітрі, але стикається з іншими факторами, такими як вітер, вологість, вага самого дрону, а також вплив таких технологій, як Jamming/Spoofing, які подають неправдиві сигнали для дезорієнтації дронів, змінюють координати або навіть повністю блокують їх.

FPV-дрон, оснащений оптоволоконними технологіями (зображення: Віталій Носач/РБК-Україна)

"Колісний дрон - це електромобіль, який працює на повнопривідний електротязі. Ним керують повністю віддалено", - пояснює Євген Рвачов.

Технології ведення бойових дій безперервно еволюціонують і роблять це з неймовірною швидкістю, зазначає Дмитро Бабенко, співзасновник VYRIY, в коментарі для РБК-Україна.

"Лише два роки тому FPV-дрони не користувалися такою популярністю на фронті, їх виготовляли з традиційних китайських компонентів та літали на стандартних частотах. Нині ж цей підхід більше не є ефективним. Наша компанія зробила акцент на використанні українських локалізованих комплектуючих. Це важливо не лише для забезпечення безпеки, але й для адаптації продукту під специфічні вимоги: частотні характеристики, тактико-технічні особливості тощо", - зазначає він.

Ще одна зміна - додалися модулі автономності. Умовно, 2024-й був роком розвитку донаведення, але в якийсь час ці напрацювання пішли трохи не в той бік й наразі ця технологія не стала геймчейнджером війни чи суперпопулярною на фронті, каже Бабенко. У 2025-му, навчившись на минулорічних помилках, українські компанії запропонують якісь нові технологічні аспекти для поля бою, вважає він.

Ще один актуальний тренд полягає в інтеграції різних рішень та дронових систем: поєднання українських дронів-розвідників з FPV-дронами, ударних дронів з ретрансляторами та іншими елементами.

"Штучний інтелект можна вважати досить доступним і швидким у реалізації, коли мова йде про автономні системи, які нині іменують штучним інтелектом. Технологічні рішення, розроблені українськими спеціалістами, спочатку рухалися в дещо неправильному напрямку, але зараз ми спостерігаємо поступовий перехід у більш правильне русло. Тому варто очікувати на появу різноманітних автономних систем як в Україні, так і у противника", - зазначають представники компанії VYRIY.

В Україні існує безліч технологій, проте ми поступаємося росіянам у сфері FPV, і в даний момент ініціатива знаходиться в руках противника, зазначає анонімний джерело.

"FPV створюють справжній терор для хлопців на фронті. Треба з цим щось робити", - зауважує інженер.

Також дрони ворога стають більш небезпечні і для українських міст. Росіяни їх постійно вдосконалюють.

"Усі наші роботизовані системи, без сумніву, вражають, проте існує ще одна серйозна проблема: у нас практично немає власних альтернатив китайським Мавікам, а ті, в свою чергу, вже не здатні виконувати ті ж завдання, що й раніше. Як мені відомо, значних розробок у цій сфері у нас наразі не проводиться", - зазначає він.

Ключовим аспектом є прогрес у сфері дронів, що використовують оптоволокно. Хоча ця технологія вже існувала, в Україні їй не приділяли належної уваги, зазначає Бабенко.

"Виявилося, що в цьому аспекті ми відстали від супротивника, і тепер намагаємося їх наздогнати. Проте за останній рік ми суттєво прогресували, і вважаю, що до літа зможемо досягти такого рівня та обсягу, щоб конкурувати з росіянами в цьому напрямку," - зазначає він.

Дрони ворога на оптоволокні - ще один справжній виклик для військових. Їх не може заглушити РЕБ, тому вони дозволяють росіянам вести розвідку й коригувати вогонь навіть у "глухих" зонах. Вони не випромінюють сигнал, тому їх важче виявити і перехопити. З ними складніше боротися "традиційними" засобами.

Український військовий з FPV (фото: Віталій Носач/РБК-Україна)

Протягом більш ніж трьох років масштабного конфлікту виробники спостерігають за коливаннями на ринку. Мали місце як значні підйоми, так і падіння. Також відзначається виїзд компаній за межі країни — йдеться не лише про окремих працівників, а про цілі колективи. За словами Євгена Рвачова, це відбувається далеко не з добрих причин.

Біля 20% персоналу SkyLab - переселенці з Запоріжжя, Дніпра, Харкова, Миколаєва. Це люди, які докорінно змінили своє життя, мають дітей, знімають квартири, починають все з нуля.

"Якщо, не дай Боже, настане ситуація, коли буде необхідно зменшити кількість працівників через брак державних замовлень або рішення з боку міністерств, я просто не зможу вийти до цих людей і сказати: 'Вибачте, у нас скорочення'. Вони для мене дуже важливі. Всі наші дрони призначені виключно для військових потреб. Жоден дрон або його компонент не потрапили на цивільний ринок. І якщо виникне потреба звільняти працівників, звичайно, я постараюся знайти різні можливості для експорту", - зазначає він.

Співзасновник VYRIY вважає, що ринок дронів в Україні тільки починає розвиватися. Він не вважає релокацію компаній значним явищем. "Так, є подібні випадки, але я б не став називати це тенденцією", - зазначає він.

"Дуже правильне рішення, прийняте цього року - віддати гроші на закупівлю бригадам. Військові на місцях краще знають, що їм потрібно, працюють з різними виробниками. Власне - попит і пропозиція, наявність великої кількості покупців та продавців і формують ринок", - каже Дмитро Бабенко.

Торік більшість компаній працювали на держзамовленнях. Цього року багато з них не отримали його у достатньому обсязі. Наслідок - вони змушені або закриватися, або ставати контрактними виробниками для тих компаній, хто має замовлення від держави, додає співзасновник VYRIY.

Одночасно, деякі компанії, з якими Євген Рвачов зі SkyLab мав справу ще в 2022 році, вже зникли з українського ринку. Вони переїхали за кордон, де змушені сплачувати більш високі податки та зарплати. Це, в свою чергу, призводить до підвищення вартості дронів. Як зазначає Євген, саме через це дорожчають військові дрони.

"Наприклад, існує акумулятор для дронів. На жаль, українська компанія не має можливості придбати його безпосередньо з Китаю. Відомо, що вони вимушені здійснювати покупки через європейських посередників, які беруть свою комісію. У 2022-23 роках цей процес проходив досить гладко. Але нині на фінансових ринках відбуваються зміни, що ускладнює навіть прості перекази коштів," - коментує ситуацію Євген.

Наземний роботизований комплекс Sirko S1, розроблений українською компанією SkyLab (зображення: надане РБК-Україна).

Він зазначає, що держава здійснила значні кроки для полегшення таких закупівель. Наявні всі потрібні митні коди, функціонують преференції та прискорені процедури на кордоні. Проте, вартість товару для України залишається вищою.

Для Естонії китайський акумулятор куштує так само. Але брокер, склади, логістика - це гроші в євро, і їх треба платити. Тоді кінцевий продукт виходить дорожче в десятки разів, а при цьому компаніям треба ще й дати гарну пропозицію Агенції оборонних закупівель, і ще й прийнятну по ціні, і залишитися корисними військовим.

Інша проблема - в SkyLab не можуть найняти гарного спеціаліста, коли він не оновив дані в ТЦК. Законом це заборонено. А загалом знайти людей, які на цю позицію підходять, дуже складно.

"Є людина, віддана своїй справі, все життя в айті, але найняти його я не можу. До речі, держава якраз і зробила все, щоб ми могли оперативно бронювати людей. Але часто є людський фактор в самих ТЦК. Доводиться ходити з людиною за руку в ТЦК і пояснювати, що це важливий фахівець, часом це донести складно. Коли наш фахівець зайде в ТЦК, ми хотіли б, щоб він звідти й вийшов", - каже Євген.

Нерідко буває, що компанії допомагають армії в критичний момент, а потім йдуть з військового ринку - в агро чи інші галузі. Закриваються і тому, що не можуть витримати конкуренції, і навіть тому, що у 22-23 почали швидко рости, брати великі держзамовлення і зараз не мають менеджменту для управління масштабуванням. Тим часом потреби фронту нікуди не поділися, каже співрозмовник зі ще однієї технологічної компанії.

Які саме труднощі на фронті є більш актуальними: кількість чи якість? Хоча дронів вистачає, багато з них потребують доопрацювання, зазначає Дмитро Бабенко.

"Отже, я б зазначив, що ми стикаємося з дефіцитом якісних дронів. Це питання намагаються вирішити, зокрема, через впровадження системи DOT-Chain Defence System від АОЗ та оголошення тендерів", - підкреслює Бабенко.

Морський безпілотник Magura (зображення: Віталій Носач/РБК-Україна)

Він зазначає, що раніше через неефективність закупівельних процедур на фронт надходили дрони, які, м'яко кажучи, не могли літати. І це часто відбувалося не лише через їх низьку якість, хоча такі випадки також мали місце. Основною причиною була втрата часу: коли ці безпілотники купували, на фронті були зовсім інші умови, а тепер вони змінилися, і раніше закуплені дрони вже не відповідають вимогам, їх слід замінити.

"Як ти змінюєш ситуацію, коли вже зроблено покупки? Саме тому безпосередня робота з бригадами та підрозділами, які є кінцевими споживачами, є дуже важливим підходом. Хоча для виробників це може бути складніше, наразі немає іншого варіанту. З власного досвіду можу сказати, що співпрацюючи безпосередньо з військовими, ми маємо випадки, коли наші дрони використовуються в бойових діях вже через кілька днів після оформлення замовлення та доставки," - міркує він.

Чи впаде ринок, коли завершиться війна? Звісно, все це існує, поки є потреба, каже Євген. Але вже зараз треба думати, чим компанії займуться, коли в дронах не буде такої потреби. Всі мають заздалегідь думати про свою стратегію.

В SkyLab ми добре усвідомлюємо, куди може направитися продукт у разі зміни потреб. Важливо заздалегідь продумати стратегію та визначити, який сегмент ринку слід зайняти. На мою думку, варто зосередитися на тому, що у вас виходить найкраще. Це сприятиме появі місця на ринку, залученню людей та ресурсів. Якщо ви зосереджені на своїй справі — все інше неодмінно знайде своє місце, - зазначає Євген.