Відновлення з попелу: Вплив війни на українську економіку та збитки, яких зазнав бізнес.
Внаслідок війни з Росією Україна зазнала серйозних втрат, втративши сотні підприємств та тисячі гектарів сільськогосподарських угідь. Виробництво сталі скоротилося втричі, а площі, відведені під посіви, зменшилися на чверть. Збитки, які поніс бізнес, оцінюються в десятки мільярдів доларів. Які ще негативні наслідки війни відчуває український бізнес за ці майже три роки - дізнайтеся з матеріалу журналіста РБК-Україна Дмитра Сидорова.
За оцінками Київської школи економіки (КШЕ), прямі збитки української економіки від війни склали близько 88 млрд доларів. Це сума без урахування втрати житла, доступу до освітніх, медичних та інших соціальних послуг.
"Ворог також веде війну проти економіки України. Найбільші втрати - це активи нашої промисловості, це частина сільськогосподарської землі, яка опинилася під окупацією, і, звичайно, ми втратили багато енергетичних об'єктів", - каже РБК-Україна Володимир Власюк, директор держкомпанії "Укрпромзовнішекспертиза", яка проводить маркетингові та аналітичні дослідження в галузі економіки.
Згідно зі звітом КШЕ, найбільше постраждала металургійна галузь. Три великі металургійні підприємства - "Азовсталь", "ММК ім. Ілліча" та Авдіївський коксохімічний завод - зазнали значних руйнувань і опинилися під тимчасовою окупацією. Всі ці заводи є частиною групи "Метінвест", що належить Рінату Ахметову.
До початку повномасштабної війни "Азовсталь" та "ММК ім. Ілліча" виробляли близько 9-9,5 млн тонн сталі на рік та щорічно експортували цю продукцію на суму близько 5 млрд доларів, звертає увагу Володимир Власюк. "Наш довоєнний експорт всіх товарів становив близько 60 млрд доларів на рік, тому втрата 5 млрд доларів - це доволі велика частка", - додав спікер.
На сьогоднішній день місто Покровськ у Донецькій області опинилося під загрозою захоплення. Тут розташоване єдине в Україні підприємство "Шахтоуправління "Покровське", яке займається видобутком коксівного вугілля, важливого для металургійної промисловості. 14 січня компанія "Метінвест" оголосила про призупинення видобутку коксівного вугілля через погіршення умов безпеки для своїх працівників.
У компанії повідомили, що для забезпечення своїх виробництв коксівним вугіллям були сформовані резерви на металургійних підприємствах. Також планується закупівля вугілля у інших постачальників, а "Метінвест" має намір постачати вугілля через свою дочірню компанію United Coal Company, яка здійснює діяльність у США. Залучення імпортованого коксівного вугілля може призвести до підвищення витрат на українську металопродукцію та негативно вплине на її конкурентоспроможність на міжнародному ринку.
Обговорюючи цю тему, варто звернути увагу на інформацію, надану Світовою асоціацією виробників сталі (Worldsteel Association). У період до війни, з 2019 по 2021 рік, Україна щорічно випускала 20-21 мільйон тонн сталі, займаючи 12-14 позиції у світовому рейтингу. Проте, через війну, обсяги виробництва сталі зменшилися в 3,5 рази.
У 2022-2023 роках наша металургія щорічно виплавляла 6,2-6,3 млн тонн та посідала 24-25 місця у загальносвітовому заліку. За даними асоціації "Укрметалургпром", у 2024 році Україна змогла виробити 7,6 млн тонн сталі, що на 22% більше 2023 року, виробництво чавуну збільшилося на 18% - до 7 млн тонн, а обсяг виготовлення металопрокату на 16% - до 6,2 млн тонн.
Україна повільно відновлює рівні виробництва сталі та чавуну на залишених в роботі заводах (інфографіка РБК-Україна).
"Це позитивна тенденція, але вона, на жаль, не в повній мірі відображає стан галузі. Ті, підприємства, які залишаються на підконтрольних територіях (Interpipe, "АрселорМіттал Кривий Ріг", "Запоріжсталь"), виробляють продукції менше, ніж до повномасштабного вторгнення. В 2023 році вони виробили десь на рівні 50% від показника 2021 року. На це впливає ряд факторів, це і безпековий, і перебої з електропостачанням та водою. Впали глобальні ціни на залізорудну сировину і на сталь", - пояснив РБК-Україна президент асоціації "Укрметалургпром" Олександр Каленков. Експерт додав, що найбільшими стримуючими факторами для подальшого відновлення виробництва сталі є збільшення цін на електроенергію та залізничні перевезення, а також згадана зупинка видобутку коксівного вугілля.
Крім того, як зазначив Каленков, суттєво зросла собівартість виробництва всередині країни. Ціна на електроенергію в доларах зросла на 94%, нагадав він. Тариф на передачу електроенергії вже у 2025 році у порівнянні із 2024 роком зріс на 30% - до 686,23 грн/МВт-год. До того ж для бізнесу подорожчали залізничні перевезення - для залізної руди та вугілля у 1,2-1,3 рази. Чи не єдиний позитивний фактор, який спрацював торік - це "відкриття моря".
"Морський шлях почав активно працювати з жовтня-листопада 2023 року. За результатами 2024 року ми вийшли на результат 7,6 млн тонн сталі, але якби всі наші підприємства на контрольованій території виробили той обсяг, який був у 2021 році, ми б отримали 10,5-11 млн тонн", - пояснив президент асоціації "Укрметалургпром".
Від війни постраждала суміжна до металургії - феросплавна галузь. Виробництво феросплавів - це електрометалургія, відповідно, такі підприємства розташовані, як правило, біля великих електростанцій та потребують багато електроенергії для своєї роботи, розповів виданню виконавчий директор "Української асоціації виробників феросплавів та іншої електрометалургійної продукції" Сергій Кудрявцев. Удари по енергетичній інфраструктурі, за його словами, дуже негативно впливають на їх роботу. Також викликані війною логістичні обмеження значно ускладнюють експорт готової продукції та імпорт руди із Австралії та Африки.
"На даний момент кілька феросплавних підприємств функціонують на такому рівні, щоб зберегти своїх співробітників. Про значний експорт або внутрішній ринок поки що не йдеться," - зазначив Кудрявцев, підкресливши, що навіть використання морських шляхів не врятовує ситуацію в секторі феросплавів, оскільки обсяги експортних партій є невеликими і не покривають витрати на морську логістику. Зараз українські феросплави доставляються до Європи залізницею.
Обговорюючи втрати в промисловому секторі, важливо звернути увагу на захоплення російськими військами хімічних заводів, таких як "Бензол" у Бахмуті та "Азот" у Сєвєродонецьку. Серед інших втрат також слід зазначити підприємства харчової промисловості, включаючи виробника кухонної солі "Артемсіль" у Соледарі, а також завод шампанських вин Artwinery, розташований у Бахмуті.
Російська агресія найбільше вдарила по промислово розвиненим регіонам України (інфографіка РБК-Україна)
"Війна суттєво змінила економічну структуру, що призвело до збільшення ролі державного управління. Одночасно, частка переробної промисловості у формуванні ВВП, яка до початку війни становила 10,1-10,3%, знизилася до 8,2%. Для порівняння, у Польщі цей показник досягає 18%, а в Туреччині - 23%. Таким чином, сьогодні частка промислового сектору є надзвичайно низькою, а переробна промисловість залишається основою економіки", - зазначив Володимир Власюк.
Через війну Україна стала найбільш замінованою країною світу. Ця проблема напряму стосується роботи аграрно-промислового комплексу, основним виробничим ресурсом якого є родючі ґрунти.
За оцінками Світового банку, загальні прямі та непрямі втрати в аграрному секторі під час війни перевищують 80 мільярдів доларів. Це включає шкоду інфраструктури, виробничих потужностей, а також активів для зберігання зерна. Спостерігається істотний негативний вплив на залізничну та портову інфраструктури. Крім того, ми втратили приблизно 25% посівних площ, - зазначив Олег Хоменко, генеральний директор асоціації "Український аграрний клуб", в інтерв'ю РБК-Україна.
Він зазначив, що з осені минулого року, коли розпочався інтенсивний експорт українського зерна, російські війська намагаються всіма силами перешкоджати цьому, наносячи удари по портовій інфраструктурі в Чорному морі.
"Цей маршрут є ключовим для нашого експорту, адже через нього проходить 90% сільськогосподарської продукції, і його стабільність має величезне значення. Це надзвичайно критичний момент. Ворог (росіяни - ред.) усвідомлює це і використовує ситуацію на свою користь, завдаючи ударів не лише по енергетичних об'єктах, але й по портовій інфраструктурі", - зазначив Олег Хоменко. Такі дії агресора, окрім безпосередніх руйнувань, призводять до збільшення вартості послуг страхових компаній, які займаються морськими перевезеннями.
Війна підкосила обсяги врожаю, але аграріям вдалося потроху наростити експорт зернових. За даними Міністерства аграрної політики та продовольства, урожай зернових, зернобобових та олійних культур у 2022 році скоротився у порівнянні з довоєнним 2021 роком на 37% - до 67,7 млн тонн, у 2023 році вдалося покращити ситуацію і зібрати 81,6 млн тонн, а станом на 8 листопада 2024 року обсяг урожаю склав 68,9 млн тонн.
У 2024 році відзначено певне зниження врожайності зернових і олійних культур (інфографіка від РБК-Україна).
Згідно інформації Державної митної служби, на які посилається Мінагрополітики, експорт зернових та зернобобових культур протягом 2021-2024 років зростав. У 2021-2022 маркетинговому році (1 липня 2021 року - 30 червня 2022 року) експорт становив 48,4 млн тонн, у 2022-2023 маркетинговому році - 49,2 млн тонн, а за аналогічний період 2023-2024 років обсяги постачання на зовнішній ринок збільшилися до 50,8 млн т.
З моменту початку широкомасштабної війни Україна поступово нарощує обсяги експорту зернових та бобових культур (інфографіка РБК-Україна).
Протягом майже трирічного конфлікту також постраждали мережі роздрібної торгівлі. В Асоціації рітейлерів зазначають, що серйозних збитків зазнали такі мережі, як АТБ, "Сільпо" та "Епіцентр".
"Через війну втрачено 10 торгових центрів мережі "Епіцентр", а це майже 200 тисяч квадратних метрів площі, і більше ніж на 2 млрд гривень товарів, які знаходились у тих торгових центрах", - навели приклад в асоціації, додавши, що з початку вторгнення були знищені 31 торгова точка мережі АТБ, а 79 точок залишилися на тимчасово окупованих територіях. Повітряні атаки росіян продовжують наносити збитки мережам ритейлерів. Зокрема, 20 грудня 2024 року внаслідок атаки БПЛА був зруйнований один із складів мережі "Сільпо", пожежа, що виникла, знищила товарів на суму понад 400 млн гривень.
Туристичний сектор та транспортна індустрія також понесли значні збитки, зокрема у сфері "Укрзалізниці" та мостової інфраструктури. Крім того, закриття повітряного простору призвело до повної зупинки діяльності авіаційної галузі.
Зображення: Зруйнований літак Ан-225 "Мрія" став одним із символів втрат, яких зазнала країна внаслідок війни (Віталій Носач, РБК-Україна).
З початком бойових дій повітряний простір України був негайно закритий, і авіаперевезення призупинено. Водночас російські військові розпочали інтенсивні ракетні атаки на всі основні аеропорти країни, прагнучи знищити її спроможність підтримувати протиповітряну оборону. В результаті цього 19 з 35 аеропортів зазнали пошкоджень, серед яких 12 цивільних та 7 аеродромів з подвійним призначенням (не рахуючи військових аеропортів). Деякі з них піддавалися кількаразовим обстрілам. За попередніми оцінками, загальні збитки в авіаційній галузі становлять приблизно 2,04 мільярда доларів, згідно з даними Київської школи економіки.
Одним із головних цілей атак виявилася енергетична інфраструктура. Відомі випадки захоплення Запорізької атомної електростанції, підриву Каховської гідроелектростанції, а також масштабних ударів по тепловим електростанціям, теплоелектроцентралям та електричним мережам. Крім того, постраждала й галузь видобутку газу. З початку війни було захоплено або змушено призупинено роботу ряду активів у цій сфері.
"90% видобутку газу зосереджено в Полтавській та Харківській областях, а також ведеться видобуток у Донецькій і Луганській областях. На жаль, багато об'єктів, де здійснювалися видобувні роботи або планувався їх початок, опинилися в окупації. Деякі з них постраждали від обстрілів, а інші розташовані поблизу лінії фронту. У 2022 році протягом шести місяців частина Харківської області була під контролем окупантів, що негативно вплинуло на обсяги газовидобутку. Проте після звільнення регіону видобуток вдалося відновити", - повідомив Артем Петренко, виконавчий директор "Асоціації газовидобувних компаній України", в інтерв'ю для РБК-Україна.
Війна вкрай негативно вплинула на вугільну галузь, зокрема на державні шахти, де стан справ і до того був жахливий. По-перше, були окуповані ряд шахт на Донбасі, по-друге, суттєво знизилися обсяги закупівлі енергетичного вугілля з боку теплової генерації через пошкодження енергоблоків ТЕС. Падіння реалізації вугілля наповнило склади шахт і ускладнило фінансову ситуацію державного вугледобувного сектору.
Для боротьби з наслідками атак Росії, багато бізнесів реалізують процес релокації як виробництва, так і своїх співробітників. Хоча цей процес може бути складним для деяких секторів, таких як агробізнес, який залежить від землі, багато інших підприємств мають можливість змінити своє місце розташування. Наприклад, енергетична компанія "Вітряні парки України" в період з 2022 по 2023 роки перемістила обладнання для виробництва вітротурбін з Краматорська до Закарпаття, де розпочала нове виробництво та вже почала зведення першої вітроелектростанції на заході країни. Також, компанія "Філіп Морріс Україна" була змушена закрити свою фабрику з виробництва сигарет у Харківській області, але у травні 2024 року відкрила новий завод у Львівській області.
"У 2024 році ми запланували запуск п’яти виробничих ліній, з яких три вже почали працювати. Загальна виробнича потужність цих ліній становить 10 мільярдів сигарет щорічно, але обсяги виробництва у 2025 році будуть залежати від ринкових умов. На новій фабриці створено 250 робочих місць, і всі працівники були успішно переведені з харківського підприємства компанії", – зазначили у "Філіп Морріс Україна" в коментарі для РБК-Україна.
Згідно з даними Асоціації ритейлерів України, компанія АТБ перевела частину своїх логістичних процесів до центральних і західних регіонів країни. Багато роздрібних мереж розробляють нові маршрути для забезпечення стабільного постачання продукції.
Як було зазначено раніше, ключовим елементом відновлення національної економіки виявився морський коридор у Чорному морі, який активно функціонує з серпня 2023 року. Цей коридор став важливим каналом для експорту великих обсягів зерна та металевих виробів.
Фото: Морський коридор забезпечує більшу частку експорту українського збіжжя на світовий ринок (Getty Images)
"Ми запустили морський маршрут, що призвело до зростання експорту залізної руди, металопрокату та зерна. Це дозволило нам диверсифікувати постачання на європейський ринок. Наш бізнес успішно адаптувався до нових умов... Те, що наші ЗСУ змогли досягти в боротьбі з ворожим флотом, стало справжнім досягненням. Це має надзвичайно важливе значення, адже основні наші експортні вантажі транспортуються морем," - підкреслив Володимир Власюк.
Війна нанесла колосальні збитки для української економіки, відновити такі виробничі потужності, які будуть еквівалентні, наприклад, маріупольським металургійним заводам вельми непросто. На розмінування територій, включаючи сільськогосподарські землі, підуть десятки років. Але важливо, що реальний сектор адаптується до умов воєнного часу, не чекаючи завершення війни.
Відкриття морського коридору стало важливим чинником для підтримки економіки та поступового відновлення різних галузей, завдяки успішним діям Сил оборони в Чорному морі. Ці позитивні результати в реальному секторі дають підстави для обережного оптимізму, що в поточному році бізнес зможе наростити як виробництво, так і експорт основних товарів.
