Новий наступ? Які плани має Росія на фронті та чи готовий Путін припинити війну?
Росія продовжує свої наступальні операції і поки не висловила готовності до повного припинення вогню. Які плани має Путін і які дії готують окупаційні сили на фронті - у статті військово-політичного аналітика РБК-Україна Уляни Безпалько.
Основное:
З середини березня Росія посилила свій тиск та атаки на фронтових ділянках. Українські військові прогнозують, що влітку інтенсивність бойових дій може зрости. Це все відбувається на фоні переговорів зі Сполученими Штатами щодо потенційного припинення конфлікту в Україні.
Вже пройшов майже місяць з того часу, як Путін, здається, відмовився від пропозиції Трампа про термінове припинення вогню. Проте, він, за словами деяких джерел, начебто висловив готовність обговорити можливість енергетичного перемир'я та потенційне угоду про мир у Чорному морі.
Протягом більш ніж місяця представники адміністрації Білого дому регулярно зустрічаються і обговорюють питання з російськими чиновниками. Однак, незважаючи на обіцянки Трампа щодо швидкого вирішення конфлікту між Росією та Україною, ситуація залишається досить невизначеною і виглядає "підвішеною".
І поки посадовці в Білому домі продовжують заявляти, що Москва прагне миру, українські військові, з якими поспілкувалось видання, мають сумніви, що Путін взагалі готовий в близькій перспективі припиняти бойові дії.
"Росія має намір продовжувати тиск на фронті всюди, де виявить слабкі місця. Незважаючи на ведення переговорів, у них є чітко визначені стратегії. Кожен командир їхніх військових формувань отримав завдання просуватися вперед. Всі вони зобов'язані демонструвати результати. Ті, у кого ситуація виглядає більш сприятливою, отримають додаткові ресурси та підкріплення. Хоча наразі не йдеться про значне ескалацію чи розширення бойових дій, вони планують підтримувати поточний рівень активності," - зазначає один з джерел видання у Силах оборони.
По-перше, агресор, ймовірно, спробує посилити свої дії або перевірити оборонні позиції в Харківській та Сумській областях, зазначає Федір Веніславський, член комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки. В даний час противник уже здійснює регулярні атаки в кількох населених пунктах на прикордонній території Сумщини, проте його просування не перевищує декількох кілометрів. Тим часом українські військові продовжують контролювати кілька населених пунктів у Курській області.
"Росіяни прагнуть створити так звану "буферну зону" на території Сумської області, у прикордонні. Цілком можливо, що це стосується також Харківської та Чернігівської областей, хоча поки я не бачу якоїсь нетипової активності росіян там", - погоджується у розмові з виданням координатор групи "Інформаційний спротив", військово-політичний оглядач Костянтин Машовець.
Командування України висловлювало занепокоєння щодо можливого наступу ворога на Сумщину та Харківщину, вважаючи, що для цього противник може використати сили, зосереджені в Курській області. Оскільки нові дивізії у російських військах наразі не сформовані, «курські війська» залишаються основним ресурсом, який ворог може застосувати для зміцнення своїх позицій у різних секторах фронту.
Оскільки існує така загроза, Сили оборони розпочали наступальні дії на території Бєлгородської області три тижні тому, щоб відволікти увагу противника. Цю інформацію підтверджують два джерела, близькі до військових. Наразі українські підрозділи контролюють два села на кордоні, які знаходяться всього за три кілометри від українського державного кордону.
Експерти висловлюють припущення щодо можливого вторгнення російських військ у Дніпропетровську область, але, ймовірно, не з військовою метою, а для пропаганди. Кремль намагається продемонструвати своєму населенню, що нібито досяг великого успіху у війні, адже це буде перше з 2022 року захоплення нової території в Україні. Проте джерела з Сил оборони зазначають, що їм наразі нічого не відомо про плани ворога щодо наступальних дій в Дніпропетровській області. Одночасно, співрозмовник не виключає ймовірність того, що в разі повної окупації півдня Донецької області противник може продовжити свій наступ на захід.
Російські сили наразі розташовані всього в шести кілометрах від Дніпропетровської області (джерело: DeepState).
Запорізький напрямок може виявитися ще однією потенційною загрозою. Місяць тому російські війська розпочали наступальні дії на нашому правому фланзі в зонах П'ятихаток і Малих Щербаків, про що раніше повідомляло РБК-Україна. На даний момент ворог зміг просунутися лише на кілька кілометрів. Однак, за інформацією видання, противник має більш амбітні наміри щодо цієї ділянки, які охоплюють території щонайменше до Оріхова і в напрямку Запоріжжя. Ще однією потенційною загрозою можуть стати острови на Дніпрі в Херсонській області, де російські сили протягом останніх шести місяців вже здійснювали спроби наступу та атак.
"В даний момент спостерігаються деякі дії противника на Запорізькому напрямку, але вони поки що мають лише тактичний характер. Російські війська наразі зосереджені на Південній операційній зоні, а також на прикордонних територіях Сумської та Харківської областей, зокрема, на Східній операційній зоні", - зазначив Машовець.
Мова йде про Куп'янський і Лиманський напрямки, а також про територію Часового Яру та Торецька, звідки противник має намір просуватися до Костянтинівки. Усі ці зони мають ключове значення для агресора в контексті окупації північних районів Донецької області.
Захоплення Куп'янська, а також прилеглих територій на північ від нього може виступати як складова частина російської стратегії створення "буферної зони" в Харківській області на кордоні. Іншим важливим напрямком активності противника залишатиметься місто Покровськ, яке є ключовим для розширення його контролю в південній частині Донецької області.
Фактично єдиною відносно стабільною прифронтовою ділянкою на Сході залишається район Сіверська. Співрозмовники видання припускають активізацію росіян і на цій ділянці, адже без захоплення Сіверського виступа їм буде вкрай складно рухатись на Слов'янськ та Краматорськ.
В даний час російські війська переважно зосередили свої зусилля на просуванні в Донецькій області, оскільки метою російського командування є повна окупація Луганської та Донецької областей. Існує висока ймовірність, що російські сили продовжать ці дії, зокрема, намагаючись завоювати залишок Донецької області в найближчому майбутньому. Вони зосередяться на боротьбі за контроль над українським оборонним поясом, що складається з потужних укріплень у містах вздовж лінії Слов'янськ-Краматорськ-Костянтинівка, - зазначає аналітик з питань Росії в ISW Крістіна Гарвард для РБК-Україна.
Однак, за її словами, захоплення цієї агломерації буде для Москви величезним викликом, оскільки потребуватиме чимало особового складу та озброєння.
Попри можливі плани Путіна на фронті, здатність Москви продовжувати війну навіть у нинішньому темпі після 2025 року буде під великим питанням. Зараз Росія проводить інтенсивні піхотні атаки, які призводять до великих втрат серед особового складу. Москві доводиться пропонувати все більші фінансові стимули своїм громадянам, щоб набирати достатньо людей в армію для поповнення цих втрат, зазначають в ISW.
"Можливість Росії підтримувати свої зусилля з криптомобілізації у середньостроковій перспективі виглядає малоймовірною, оскільки економіка та бюджет країни можуть не витримати такого високого рівня витрат. Путін може опинитися перед складним вибором щодо проведення ще одного непопулярного часткового призову, схожого на той, що відбувся у вересні 2022 року", - зазначає експерт з Гарварду.
Ще однією викликом, з яким, згідно з оцінками ISW, Москва, ймовірно, зіткнеться в найближчі 12-18 місяців, є зменшення запасів техніки. Російська оборонна промисловість не має можливості виготовляти нові транспортні засоби або артилерійські системи з достатньою швидкістю, щоб компенсувати утрати на полі бою. Кремль значною мірою покладається на військові запаси, створені ще за часів Радянського Союзу. Проте ці ресурси обмежені і, за прогнозами, вичерпаються до кінця 2025 або на початку 2026 року, зазначають у ISW.
За прогнозами Гарварду, в майбутньому Росія могла б звернутися до деяких своїх союзників та партнерів для заповнення можливого дефіциту. Однак у цих відносинах існують певні обмеження. Наприклад, КНДР, можливо, захоче надати Росії додаткові війська, матеріальні ресурси або техніку. Водночас, Іран має обмежені можливості щодо постачання бронетехніки, артилерійських систем або боєприпасів Росії через потенційні слабкості у своїй військово-промисловій базі. Що стосується Китаю, наразі він, схоже, не має наміру надавати Росії пряму підтримку.
Україні буде складно продовжувати війну - причому як без підтримки від США, так і з нею. Проте і Росії не буде легко. Путін та кремлівська "верхівка" не може не усвідомлювати, що подальше продовження війни буде тягнути російську економіку на дно, з якого з плином років вони просто не зможуть піднятись.
З теоретичної точки зору, Росія може продовжувати військові дії як в 2025, так і в 2026 роках, і ми також зможемо витримати цей період. Проте, згідно з даними аналітиків, зокрема й російських, якщо бойові дії не будуть припинені до 2026 року, в Росії можуть початися процеси, що не підлягають поверненню, які матимуть серйозні негативні наслідки для їхньої економіки. Отже, для них критичний момент, коли потрібно зупинити війну, настає в 2025 році. Проте вони прагнуть зробити це лише після досягнення своїх максималістських цілей, які вони виставляли в 2022 році, - зазначає Веніславський.
У Росії в 2026 році можуть виникнути серйозні труднощі з людськими ресурсами та військовою технікою, якщо війна триватиме (фото: GettyImages)
Всі ці масштабні військові плани Росії можуть свідчити про те, що Путін, можливо, готовий зупинити бойові дії, проте не збирається поступатися своїми максималістськими вимогами, які абсолютно неприйнятні для нас. Таким чином, Москва, здавалося б, не відмовляється від мирних ініціатив Трампа, але активно затягує їх реалізацію, щоб погіршити ситуацію в Україні та повернути контроль над тими територіями, на які вона має претензії – якщо не за столом переговорів, то через військові дії.
"США вже навіть не кажуть про довгостроковий мир. Їм зараз просто потрібно припинити вогонь, щоби показати, що Трамп домігся того, що декларував під час кампанії. Але я думаю, що це буде ситуативно. На мою думку, ймовірність того, що будуть досягнуті більш глобальні мирні домовленості, на даний момент не дуже висока. Хоча часова рамка, коли це все має викристалізуватись, вже майже підходить до кінця - у нас залишився приблизно місяць, десь до середини травня, щоби побачити здатність чи нездатність аргументів команди Трампа зупинити Росію від продовження війни", - вважає Веніславський.
Головним елементом у трикутнику "США - Україна - Росія" є не стільки поведінка Москви, скільки те, як Вашингтон реагує на ці дії. У команді Трампа можна помітити явний розкол між геополітичними "новачками", які продовжують жити в парадигмі "все по-старому", та досвідченими політиками, для яких не чужий поділ на "добро і зло" або "агресор і жертва".
Ідеологічні розбіжності між цими двома фракціями заважають формуванню єдиної та чіткої позиції Вашингтона щодо російсько-українського конфлікту. Внаслідок цього, ми спостерігаємо ситуацію, коли голова Держдепартаменту та спеціальний представник президента з питань України засуджують агресію Росії, в той час як інший представник Трампа, який підтримує зв’язок із Кремлем, відтворює тези, що звучать у російській пропаганді.
Власне, Путін намагається виграти час, сподіваючись, що з усіх учасників цього трикутника Росія виявиться найбільш витривалою. Трамп прагне до швидких успіхів, тоді як Кремль вважає, що Україна має обмежені ресурси для протистояння. Проте, варто зазначити, що російський лідер діє так лише тому, що наразі йому це дозволяється. Умиротворення не здатне змусити агресора до переговорів - справжній мир можливий лише через силу, як це свого часу обіцяли представники команди Трампа.
