В Закарпатті створили екологічні домівки для дитячих будинків сімейного типу.
Нове життя в новому домі. В Україні продовжується відновлення житла, зруйнованого внаслідок агресії Росії, для багатодітних родин. У Закарпатті були збудовані дві сучасні та екологічні оселі для дитячих будинків сімейного типу. Внаслідок війни ці родини були змушені залишити свої домівки у Дніпропетровській та Харківській областях. Досить довго вони проживали у тимчасових притулках, але тепер отримали ключі від своїх нових квартир.
Найменший син родини Алєксеєвих, п'ятирічний Сергій, запрошує нас у свою кімнату. Він уже приблизно місяць живе тут разом зі своїм братом.
Тумбочка, в тумбочці речі. Тут сиджу, малюю, тут туалет.
У новому будинку свої кімнати мають й інші діти. Їх у родині 8. Будинок сімейного типу створили 15 років тому. Жили на Дніпропетровщині, поблизу Нікополя. Через постійні обстріли були змушені покинути свій дім.
Людмила Алексеєва, мама з багатьма дітьми:
У нас був великий будинок 300 кв метрів, 6 санвузлів, ігрова кімната, все було. Нам там дуже подобалося, але жити в такій близькості до атомної станції і до постійних обстрілів, фосфорів, "Градами"... Це не реально.
Сім’я з Харківщини отримала ключі від свого нового дому. Володимир та Алла раніше виховували 17 дітей, з яких більшість вже досягла повноліття. Двоє старших синів захищають країну на фронті, а інші займаються навчанням чи трудовою діяльністю. Разом із батьками в нову оселю переїхали 6 дітей, які з радістю демонструють свої кімнати.
Ліжка, стіл і великий шафа, а далі розташована моя кімната, що ділиться з сестрою. Тут розміщені її речі, яких у неї значно більше, ніж у мене.
Глава родини ділиться історією про те, як в їхньому домі в Ізюмі через обстріли вибило вікна і зруйнувало дах. Внаслідок цього їм довелося переїхати до Закарпаття.
Володимир Рачила, батько численних дітей:
Ми приїхали сюди, навіть не знаючи куди. Ми взагалі не думали сюди їхати, думали, в Александрії Кіровоградської області дочка каже, її друзі із Буштина запрошують сюди. І так з Тернополя ми одразу сюди.
Обидві родини ще нещодавно мешкали у тимчасових укриттях. Пані Людмила ділиться, що протягом перших шести місяців перебування у Закарпатті усвідомила: повернення додому на Дніпровщину відбудеться не найближчим часом. Тож вона одразу взялася за справу і почала шукати нове місце для життя.
Людмила Алексеєва, мама з багатьма дітьми:
Потім мені відповіли з фундації Зеленської. Я писала запроси, а мені самі відповіли, написали, вийшли на зв'язок, потім ми онлайн спілкувалися, потім ми довго чекали будівництва. Приїжджали декілька раз в місяць, заглядали. Просторо, тепло, дітям є, де гратися.
Загальна площа кожного будинку двісті вісімдесят кв метрів. Тут є просторі кухні, вітальні, санвузли, по 5 дитячих кімнат, ігрові зони та спальні для батьків. Нові помешкання обладнані необхідною технікою, меблями та навіть потужними генераторами. Подбали і про укриття поруч, щоб мешканці завжди почувалися в безпеці.
Володимир Рачила, батько численних дітей:
Досі важко усвідомити, що ми втратили все, а тепер знову маємо це. Я все ще не можу в це повірити.
Екологічні домівки. Фундамент та дах виконані за традиційними технологіями, а сама будівля зібрана з клеєних дерев'яних елементів. Це нове житло було зведено для цих сімей в рамках ініціативи фонду Олени Зеленської за підтримки міжнародних партнерів. Земельні ділянки для будівництва були надані Хустською міською радою.
Василь Калин, який обіймає посаду заступника міського голови Хуста:
На той момент ми вже отримали правові документи на дві земельні ділянки по 12 соток, призначені спеціально для зведення дитячих будинків сімейного типу. Одні з них розташовані в самому місті, а інші на його околицях. Всі необхідні комунікації наявні, під'їзди забезпечують зручний доступ, а школа знаходиться на відстані менше 1 км. Будівництво завершили трохи більше ніж рік тому, і на встановлення трансформатора та підключення електропостачання до цих будинків було виділено 700 тисяч гривень.
Від початку великої війни в Україні було створено 14 притулків для сімей з прийомними дітьми. Це лише початок, адже на сьогодні близько ста багатодітних родин все ще потребують подібного житла. Проєкт продовжує свою роботу, прагнучи допомогти кожній родині.
