Монети Русі, іконографічні твори та трипільські керамічні вироби. Які особи та якими способами вивозять українську культурну спадщину за межі країни?
Стародавня кераміка, зброя з часів козацької доби, золоті монети та залишки птахів, що відійшли в небуття — все це стає об'єктом незаконного вивезення з України. Проте митники на кордоні вживають заходів для зупинки контрабандистів. Як злочинці адаптуються до умов війни, що відбувається з цими цінними артефактами історії та який зв'язок із цим має Росія — розкриває матеріал РБК-Україна.
Україна потерпає від крадіжок культурних цінностей впродовж всієї своєї історії. Під час війни з РФ спроби нелегального вивезення унікальних артефактів з України нікуди не поділися. Навпаки - кількість таких випадків зросла.
До 24 лютого 2022 року митниця працювала інакше. З аеропортів по різних країнах світу щодня відлітали десятки літаків. Були відкриті північно-східні кордони біля Сум, Чернігова, Харкова. З початком війни закрили небо і частину кордонів. Раніше контрабанду намагалися вивозити в Росію, де спадщину або скуповували на аукціонах, або відверто видавали за свою на державному рівні.
Контрабандисти стали пристосовуватися до реалій війни, шукати інші канали нелегальної торгівлі. І переключилися зокрема на поштові відправлення.
"Учасники цієї нелегальної діяльності вміло відчувають ті тонкі нитки, за які можна вхопитися, і добре знають, як зникнути серед великої кількості вантажів", - зазначає Сергій Сілюк, керівник Київської митниці, в інтерв'ю РБК-Україна.
Відео: Способи вивезення унікальних історичних артефактів з України під час війни (youtube.com/РБК-Україна)
"Укрпошта" зараз обробляє 150 тисяч відправлень на день. Це близько 3 мільйонів на місяць. У пікові місяці - більше. Багато українців через війну виїхало за кордон. Ось скоро свята, багато людей замовляють товари і відправляють їх родичам. Тому зараз на місяць може бути і до 4,5 мільйонів відправлень. Це досить багато", - каже очільник Київської митниці.
Всі посилки спершу проходять "митне очищення" і лише потім відправляються за кордон. Багато подібних речей можуть ховати у м'яких іграшках, корпусах від побутової техніки. Фактично в будь-якій посилці.
Раніше "Укрпошта" щороку обробляла від 36 до 38 мільйонів посилок. Однак із початком повномасштабної війни цей показник знизився до 15 мільйонів. Згодом обсяги почали поступово відновлюватися. У 2024 році, за даними митниці, кількість поштових відправлень в Україні фактично повернулася до рівня, що існував до агресії Росії.
Зі збільшенням кількості відправлень зростає й число випадків незаконного вивезення культурних та інших цінностей. У минулі роки фіксувалося близько 20-30 подібних протоколів, а в 2024 році їх вже налічується 153.
Зображення: Ті, хто займається протиправною діяльністю, мають здатність зливатися з величезною кількістю посилок, - зазначив начальник Київської митниці Сергій Сілюк.
Втім, кількість оформлених паперів не відображає масштаби, скільки насправді унікальних речей хочуть вивезти з країни. В одній посилці нерідко знаходять і 10, і 20 артефактів. За 2023 рік протоколів склали 108, а вилучених предметів тоді було 2 600.
"Треба розрізняти, складання адміністративного протоколу на порушника митних правил та затримання поштового відправлення, де ми не можемо встановити особу порушника. Тоді посилка передається на склад митниці за актом", - пояснює співрозмовник.
На митниці зрозуміли поганий "тренд": з України під час війни стали частіше вивозити те, що становить цінність для держави. З цим було щось не так, і треба було щось робити. Вирішили збільшити штат людей, які займаються саме міжнародними відправленнями.
Необхідно вміти відрізняти, чи є об'єкти справжньою цінністю, оскільки можуть бути як підробки, так і звичайні речі, які на перший погляд виглядають "музейними", але насправді були куплені на блошиних ринках.
Через три місяці після потрапляння на митний склад виникає можливість розпоряджатися цим майном. У цей момент формується список предметів, який передається до Державної митної служби. Ця служба взаємодіє з Міністерством культури для передачі культурних цінностей експертним організаціям та музеям.
Для здійснення експертної оцінки вилучених об'єктів митні органи залучають фахівців з відповідних установ. Це можуть бути, наприклад, експерти Національного музею історії України, Національного військового історичного музею та Художнього музею.
Скіфи, сармати, трипільці, грецькі колонії на півдні України та епоха козаків – усі ці народи протягом різних історичних етапів залишили свій слід на українських землях. Чим старішим і унікальнішим є артефакт, тим більшою цінністю він володіє на чорному ринку.
На митниці нам показують склад вилучених речей, де зберігаються такі артефакти. Всі вони чекають передачі в українські музеї, де стануть експонатами.
Зображення: Давні монети, виявлені в поштових посилках.
В одному з пронумерованих пакетів зберігається ключ, якому близько тисячі років. В інших - срібні монети ацтеків і майя, які чеканили в Латинській Америці. Є золото і срібло, якому 400-500 років, монети 9-10 сторіччя.
У одному з шафових відділень зберігаються ікони, виготовлені в українських селах у 19 столітті. Деякі полиці призначені для експонатів Другої світової війни: ордени, німецькі шоломи та безліч інших артефактів.
"На цьому столі зустрілися різні епохи. Ця зброя має понад тисячу років історії. Її виготовляли майстри з Київської Русі, Скандинавії та Половців. І уявіть собі, ці артефакти просто подорожували в пакеті, - ділиться інформацією Олексій Дірочка, заступник начальника Київської митниці, в інтерв'ю для РБК-Україна. - Ми бачимо велику кількість клинків. У той час вони мали значно більшу вартість, ніж сокири. Цей меч з епохи Київської Русі не використовувався в боях, а призначався для жертвоприношень богам. Також тут є дуже рідкісна вікінгівська сокира, виготовлена в північній Європі."
Він каже, що часто увагу до таких речей привертають медіа, фільми, репортажі. Вважає, що фільм про вікінгів на "Нетфліксі" зіграв з цими злий жарт - після його виходу почали дуже активно "замовляти" з України такі "товари" в країни північної Європи.
На складі також зберігається краб, якому 250 мільйонів років.
"Вибачте, але я не зможу його дістати, адже відповідальні за це співробітники можуть залишитися в шоці", - жартує митник. Також можна знайти ще старіші предмети - у залишках каміння проглядаються сліди давніх тварин або комах.
Фото: Краб, якому 250 мільйонів років
Буває й так, що певні об'єкти лише схожі на культурні цінності. Близько сотні років тому був тренд - викарбовувати на скрипках прізвище Страдіварі. Але так тодішні майстри тільки намагалися збільшувати вартість цієї речі. Але з реальним Страдіварі такі інструменти не мають нічого спільного. Це теж цікаві для історії речі, але оцінюються вони інакше, і підходи до них відрізняються.
Серед інших предметів на складі знаходяться книги, які виглядають не менш ніж чотириста років.
"Серед численних традицій, що існують, дарування книг, особливо антикварних, займає особливе місце. Але, зауважує Олексій, іноді зберігати такі видання вдома може бути навіть небезпечно. Існують свідчення, що ці книги потрапили до рук священника, який відспівував жертв бубонної чуми. І хто знає, можливо, на цих сторінках залишилися спори хвороби, яку людство вже давно перемогло!"
Зазвичай контрабандисти та їхні спільники навмисно надають предметам вигляд старовини, аби отримати більший прибуток. Вони обробляють речі хімічними складами, щоб створити ілюзію антикваріату. Насправді, така "старовина" може виявитись звичайним металевим виробом, за який наївні покупці готові заплатити тисячі доларів.
Олексій демонструє кілька експонатів, що нагадують старовину.
"Після цього шахраї вводять в оману європейських покупців, представляючи це як щось ексклюзивне," - зазначає він.
Зображення: У Об'єднаних Арабських Еміратах замовляли рідкісних птахів, які зникли з природи.
Через кордон іноді намагаються вивезти такі речі, про існування яких взагалі багато хто не здогадується. І взагалі дивує, чому подібне взагалі все це комусь досі потрібне у 21 сторіччі.
Наприклад, у Європі досі існує попит на сучасні ювелірні вироби та інші твори мистецтва, що містять заборонену символіку епохи нацистської Німеччини. Заступник голови митної служби висловлює припущення, що замовниками цих предметів є сучасні неонацистські групи.
"Чули про "Аненербе"? Це націоналістична, секретна містична організація, яка колись привела до влади Гітлера. І для старовинних ритуалів замовляють копії таких предметів. В них всередину вкладали древні списки, вдягали ритуальні халати і проводили ритуали", - розповідає Олексій.
Через кордон намагалися перевезти як живих, так і штучних представників рідкісних птахів. На жаль, чим рідкісніший вид, тим більша до нього зацікавленість. А якщо мова йде про птаха, що вимер, занесеного до "Чорної Книги", то попит на нього зростає ще більше.
"Три роки тому ми припинили постачання живих пташок до Об'єднаних Арабських Еміратів. Їх вводили в стан сну за допомогою наркотиків, обв'язували та ховали в чемоданах, які люди перевозили через працюючий аеропорт. Арабські шейхи скуповували цих птахів. Просто жахливо усвідомлювати, яку шкоду це завдає екосистемі," - ділиться Олексій.
Фото: Заборонена в Україні та в Європі нацистська атрибутика
Найбільш незвичайний артефакт, який був затриманий під час спроби незаконного експорту, - це трипільська ваза, що налічує 7,5 тисяч років. Її хотіли перевезти до Сполучених Штатів.
"Вона має унікальний орнамент. Зверніть увагу - до цього часу фарба не вицвіла. Хто такі трипільці? Це культура, яку відкрив Вікентій Хвойка, аграрна культура, яка процвітала, в Україні, Молдові, Румунії", - розповідає Олексій Дірочка.
За словами митників, оцінити вартість таких артефактів у фінансовому вираженні практично нереально.
"Наприклад, ваза трипільської культури, що налічує 7500 років. Як же слід її оцінювати? Вона має безцінну історичну цінність. Її роль в історії України не може бути виміряна жодними грошовими одиницями, адже це частина спадщини однієї з найдавніших культур світу. На мою думку, такі цінності виходять за рамки фінансових оцінок", - зазначає Сергій Сілюк.
На жаль, втрата об'єктів, які часто є безцінними, викликана діяльністю чорних археологів, призводить до знищення їхньої історичної значущості.
Зображення: Трипільська ваза, що налічує більше 7500 років.
Деякі люди сприймають ці предмети лише в рамках історії, тоді як інші, з холодним серцем, - зауважує Олексій Дірочка, - усвідомлюють їх значення, але приховують це від нас. Ось, наприклад, мечі, яким більше тисячі років. Чи знаємо ми, де їх виявили? Які таємниці можуть розкрити місця їх знаходження? На жаль, нічого! Лише фахівці, які проводили б законні археологічні дослідження, змогли б дати відповіді. В іншому випадку, ці предмети, добуті незаконно, втрачають свій контекст. І це є ще однією образою для нашої культури та історії.
В Україні відповідно до законодавства археологічні артефакти є власністю держави. Це означає, що всі предмети, виявлені під час розкопок, повинні бути передані відповідним державним установам. Наукова і культурна значущість таких знахідок набагато перевищує їхню матеріальну цінність, адже кожен з цих артефактів являє собою фрагмент нашої історії, яку необхідно оберігати.
Київська митниця має намір цифровізувати предмети, що зберігаються у їхніх складах. Завдяки тривимірним моделям ваз, ікон або мечів, експерт зможе в реальному часі порівнювати та аналізувати інші предмети, які підлягають експортові. Це дозволить інспектору за основними характеристиками запідозрити, що деякі речі можуть мати високу цінність.
"Хочемо впровадити експеримент. Принаймні жодні митні органи у світі такого поки не робили - оцифрувати всі об'єкти, які ми затримали. Мінкульт робить реєстр втрачених культурних цінностей. А ми маємо амбітну мету - зробити реєстр врятованих культурних цінностей", - ділиться планами Олексій Дірочка.
Зображення: Мечі епохи Київської Русі та інші артефакти були перевезені в простому пакеті.
"Київ Цифровий" нещодавно оцифрував ряд цікавих експонатів для митниці, і тепер їх можна побачити на великому екрані в холі основної будівлі.
"Ми маємо намір розвивати цифровізацію далі. Це передбачає створення 3D-моделей різних об'єктів, на яких буде розміщено QR-код. Після сканування коду ви зможете переглядати експонат на своєму смартфоні, обертати його в усіх напрямках, вивчати деталі та ознайомлюватись із описом і характеристиками. Цей підхід також сприятиме прозорості наших процесів," - зазначає Сергій Сілюк.
Не всі культурні цінності заборонено вивозити з України. Остаточне рішення приймає Міністерство культури, до якого необхідно подати висновок державної мистецтвознавчої експертизи та отримати свідоцтво на право вивезення. У такому випадку на митниці не виникає жодних проблем.
"Ми усвідомлюємо, що в умовах війни основним споживачем контрабандних товарів є Росія. Це країна, яка веде проти нас агресивні дії і краде нашу культурну спадщину. В їхній історії ніколи не було власної розвиненої цивілізації — вони завжди привласнювали чужі надбання, представляючи їх як свої. Ця практика триває, і ситуація залишається незмінною," - зазначає керівник Київської митниці.
Зображення: Артефакт епохи вікінгів.
Територія сучасної України пережила безліч епох та культур, що призвело до виникнення великої кількості цінних артефактів. Докази різних історичних періодів можна знайти у таких країнах, як США, Австралія, Польща та Франція.
"Проте, в більшості випадків основними покупцями виступають громадяни Росії, які придбавають ці предмети на аукціонах. Деякі з них потім передаються до російських музеїв і потрапляють на територію держави-агресора," - зазначає він.
Митники вирішили ретельно вивчити це питання, вступивши в діалог з колекціонерами, які мають багаторічний досвід на ринку. Вони підтвердили, що в Сполучених Штатах існують аукціони, спеціально націлені на російських учасників.
Зображення: Українські ікони також намагаються вивозити з країни незаконно.
Військові дії та анексія частини регіонів значно ускладнюють ситуацію, оскільки Росія вивозить культурні цінності з музеїв на свою територію. Відсутність належного обліку на захоплених землях підвищує ризик втрати цінних історичних артефактів.
Зараз взагалі невідомо, що відбувається культурними та історичними цінностями на окупованих територіях, кажуть співрозмовники. Деякі артефакти потраплять на чорні ринки чи аукціони, зокрема в Росії, де їх перепродають. Інші відкрито виставляють в музеях і видають за свої.
"Усі ці випадки викрадення є серйозними злочинами проти України, які необхідно ретельно розслідувати, а винуватці повинні бути покарані," - зазначає Сергій Сілюк.
