Люди не здатні змінити свій імідж миттєво, проте здатні на це за короткий проміжок часу - бесіда з міським головою Харкова Ігорем Тереховим.

Харків є найпостраждалішим від війни українським містом з населенням понад мільйон. Тут знищено 12 тисяч будівель, з яких 8 тисяч - це житлові приміщення. Час, необхідний для підльоту російських ракет, вимірюється у лічених хвилинах, а над областю безперервно літають дрони різних типів.

Червень 2025 року увійшов в історію як найкривавіший місяць, коли відбулося безліч повітряних нападів, внаслідок яких загинуло 15 жителів міста, а 157 отримали поранення, серед яких 25 – діти. Жоден район не залишився осторонь від руйнівних обстрілів.

З 2022 року в місті запровадили безкоштовний міський транспорт, скасували місцеві податки і збори для бізнесу, а також активно працюють над благоустроєм парків. Місто пишається своїм вражаючим зоопарком, відновлює зруйновану інфраструктуру та готується до великої відбудови після війни.

Високий рівень комфорту навіть у воєнний період місто здобуло, зокрема, завдяки політичній адаптивності мера Ігоря Терехова. З самого початку російського вторгнення він вміло встановив контакти з Банковою, урядом, міжнародними організаціями та західними партнерами.

Терехов став мером незадовго до початку повномасштабного вторгнення, після трагічної смерті відомого харківського мера Геннадія Кернеса, який був його близьким соратником і офіційним спадкоємцем.

У бесіді з УП Терехов поділився, яким чином Харкову вдається підтримувати свою інфраструктуру, незважаючи на постійні загрози. Він також обговорив, чи страждає оборона міста через нові озеленення, а також те, як змінилися політичні погляди мешканців Харкова після початку війни.

- З якою швидкістю росіяни руйнують Харків? Відповідно до повідомлень мерії, протягом 16-22 червня було вибито 700 вікон...

Мені зовсім не до вподоби така статистика. Проте, скажімо, у квітні було знищено 10,5 тисяч вікон. Виникають ситуації, коли за один раз вибивається тисяча вікон, а іноді — й всі 5 тисяч.

Ми інвестуємо частину міського бюджету в цю ініціативу та співпрацюємо з міжнародними організаціями в рамках програми "Є Відновлення".

З початку широкомасштабного вторгнення було розбито 220 тисяч вікон. 220 тисяч!

Уявіть собі, як ми пережили опалювальний сезон і які виклики чекають нас попереду в наступному.

Тримати тепло в домівках без вікон просто неможливо. Тому ми закликаємо всі фонди, меценатів та уряд до активних дій. Потрібно терміново створити комісії для обстеження, щоб люди змогли отримати фінансову підтримку для встановлення вікон.

Це питання має велике значення. Такої руйнації, яку пережив наш Харків, місто-герой, не зазнало жодне інше велике місто в Україні. У нас було знищено 8,5 тисяч житлових будівель, а загалом постраждало 12 тисяч споруд.

У Харкові з травня 2022 року запровадили безкоштовний міський транспорт та ряд податкових пільг для підприємств: місцевий податок на землю скасовано, податок на нерухомість також дорівнює нулю, а для підприємців третьої групи скасовано єдиний податок. Які причини спонукали місто вжити таких заходів за умов кризи?

Не можна ставити в один ряд економічні ситуації прифронтових міст з містами такими як Львів, Тернопіль, Закарпаття та Івано-Франківськ. Бізнес у Харкові, незважаючи на війну, фактично залишився на місці і не здійснював релокації.

Хтось переїхав, а хтось філіал зробив - так, таке є. А хтось переїхав і потім повернувся. В цифрах не скажу, але ми відчуваємо це на міському бюджеті. Щоденні обстріли б'ють по економіці міста.

Іноді трапляється, що компанії зазнають руйнувань, проте їхні власники не залишають своїх місць і починають відновлення з нуля.

Нещодавно ми змогли ліквідувати вогонь, що бушував у нашому регіоні протягом 12 днів. На жаль, внаслідок цього трагічного інциденту загинуло 6 осіб під уламками. Це була цивільна компанія. Напередодні я мав нагоду привітати їх з Днем легкої промисловості. На підприємство раптово напали дрони-камікадзе, і тепер від нього залишилися лише руїни.

Вони виробляли поліпропіленові волокна для сільського господарства. У них були амбіційні плани, і вони придбали сучасне швейцарське обладнання для експорту своєї продукції. Замовлень було настільки багато, що ми не могли натішитися... Я залишаюся на зв'язку з ними, намагаючись переконати не покидати Харків.

З цієї причини ми вирішили скасувати всі податки та збори, щоб стимулювати людей залишатися і працювати в нашому регіоні.

Я висловлюю свою вдячність президенту та уряду за компенсацію цих податків, адже ми маємо досягнуту угоду в цьому питанні.

Яка користь від безкоштовного громадського транспорту? Десята частина бюджетних витрат Харкова спрямовується на реалізацію цього проєкту. Чому потрібно витрачати щорічно 2 мільярди гривень на цю ініціативу?

Навіть якщо ситуація зміниться, ми будемо продовжувати нашу діяльність і після завершення війни.

У нас налічується 206 тисяч внутрішньо переміщених осіб з Донецької, Луганської, Херсонської та Запорізької областей. Які можливості для платного транспорту можуть бути для них?

В багатьох містах європейських країн надається можливість безкоштовного проїзду для жителів. У нашій країні весь міський транспорт належить комунальним структурам. На відміну від Києва та інших міст, де діють приватні перевізники, у нас така практика відсутня.

- Скільки людей зараз живе в Харкові?

Станом на січень 2022 року в Україні налічувалося 1,3 мільйона осіб (фактично - 2 мільйони, офіційно - 1,4 мільйона). Після початку вторгнення кількість населення коливалася від 1,1 до 1,2 мільйона, що залежало від інтенсивності обстрілів та погодних умов. Напередодні зимового сезону ширилися чутки про можливі перебої з теплопостачанням у Харкові, які ставили під сумнів здатність міста витримати холод. Проте ми встояли перед цими викликами.

Під час пікового періоду блекаутів ви іноді мали більше електрики, ніж у Києві, незважаючи на те, що Харків переживає одну з найскладніших енергетичних криз в Україні, адже всі його генеруючі потужності зазнали руйнувань.

Так вийшло, що ми створюємо свій енергетичний острів і продовжуємо цю справу. Це складний процес, і ми ще не досягли завершення. Є деякі аспекти, про які не можу говорити, оскільки наш супротивник уважно стежить за нами.

З населенням у 1,3 мільйона осіб у вас є лише чотири підземні школи, а дитячих садків, які функціонують, немає. Чи знову харківські діти навчаться онлайн у новому навчальному році?

- Ми не можемо дозволити, щоб наші діти навчалися, як у Києві чи в містах на заході України. Ракети долітають дуже швидко, та й шахеди теж, на жаль. Тому, якщо ви пам'ятаєте, ми зробили спочатку так звану метро-школу. Обладнали вже 6 станцій метрополітену. На черзі обладнання ще однієї станції метрополітену.

На початку батьки були скептично налаштовані. Я провів зустрічі з комітетами батьків, намагався їх переконати, але вони лише відповідали: "Ну-ну, подивимося". Проте з часом, поступово, всі місця заповнилися.

Наразі ми працюємо над будівництвом шести нових шкіл. Три з них плануємо відкрити вже першого вересня, я впевнений у цьому, а решту – до настання нового року. І ми продовжимо наш рух вперед.

Проєкт дитсадка ми розробили, але до дошкільних закладів інші вимоги. Дитина проводить там весь світловий день, спить там, відповідно зовсім інші нормативні документи регламентують будівництво. Але ми розробили документацію. Коштувати дитсадок буде дорожче, ніж школа.

Якщо витрати на створення метро-школи складають близько 100 мільйонів гривень, враховуючи рівень ґрунтових вод та інші особливості, то вартість дитячого садка становитиме приблизно 230-250 мільйонів гривень відповідно до проєктно-кошторисної документації.

Ще зарано говорити про дату відкриття першого дитячого садка.

Напередодні великої війни в Харкові було відкрито новий зоопарк, на який місто виділило 400 мільйонів гривень. Чи не було б доцільніше розподілити тварин по зоопарках Європи до завершення конфлікту, а ці кошти спрямувати на захист?

Звідки у вас ця цифра? Ми вносимо певні суми в бюджет, проте не завжди їх використовуємо. Іноді ми перенаправляємо кошти на більш нагальні потреби.

Звісно, простіше нічого не робити. Давайте все закриємо, не будемо прибирати, висаджувати квіти, асфальтувати дороги.

А що ж тоді є нашим справжнім захистом? Лише землі? Чи, можливо, ми захищаємо людські життя та прагнемо створити демократичне суспільство?

Запитайте у відвідувачів зоопарку про його значення. Люди приходять сюди з дітьми, приїжджають з інших міст. Це справжній ковток свіжого повітря для багатьох. І все це про емоції. Це можливість для психологічного розслаблення, турбота про ментальне здоров'я, як ми нині це називаємо. На мою думку, це абсолютно виправдане явище.

Харків - одне з міст, яке вважається менш активним у підтримці армії.

- А хто це стверджує?

- Практично всі бригади, які стоять навколо Харкова.

- Скажіть, хто. Я хочу подивитися в очі керівництву цієї бригади, якій ми відмовили.

- Чи ви не відмовлялися?

- Не пам'ятаю, щоб ми відмовляли. Ми - не аутсайдери в цьому.

Одна з бригад з Харкова ділиться новинами про свою подорож до мирних районів Хмельницького та Черкас. Виявляється, що тамтешні міські голови виділяють значно більші кошти, ніж у Харкові, який є містом-мільйонником.

- Я вдячний цим міським головам. Значить, у них є відповідний бюджет, бо вони - не прифронтові міста. Нехай і Львів допомагає.

Нещодавно ми виділили 50 мільйонів лише на одну складову. Чи є це значною сумою? А тим, хто висловлює невдоволення, я пропоную особисто звернутися до мене з цими зауваженнями.

- Хіба не логічніше було б 400 мільйонів бюджету зоопарку витратити на технології перехоплення шахедів, зокрема дрони-перехоплювачі, і убезпечити місто від щоденної біди?

- Закуповуємо.

- Якщо це не є державною таємницею, чи вже функціонують ці системи?

- Працюють. Уже.

- Зросла ефективність збиття?

По-перше, ми спостерігаємо значне збільшення активності обстрілів шахедами. Щодо нашої ефективності, ми вже розпочали цю роботу і маємо певні досягнення. Чи задовольняє мене цей результат? Ні, не задовольняє. Нам потрібно перехоплювати більше цілей.

Ми знаємо, які кроки потрібно вжити для досягнення цієї мети. Щодня я працюю з військовими, обговорюючи покращення систем захисту від шахедів. Я впевнений, що рухаємося в правильному напрямку.

Але його треба пройти, навчити людей. Та і ворог не стоїть на місці. Він удосконалює шахед.

- Існує міська міфологія про те, що одні промислові об'єкти Харкова обстрілюються Росією, а інші - за домовленостями з росіянами - начебто ні. Наскільки реальні такі припущення?

- Звісно, це неможливо. Хто може дати такі гарантії і якого рівня могли б бути ці домовленості?

Протягом тривалого часу так висловлювалися щодо підприємств Ярославського. Однак, напевно, ви вже чули, що його завод зазнав потужного удару двома ракетами, зокрема системи "Іскандер".

Відомий у всьому світі архітектор Норман Фостер розробив амбітний проект відновлення Харкова після війни, що вражає своїми масштабами. У його планах - реконструкція транспортних розв'язок, інтеграція міських річок, а також будівництво тунелів і бомбосховищ. Зазвичай Фостер співпрацює з заможними країнами, такими як Саудівська Аравія та Об'єднані Арабські Емірати. Його проект для найвищого моста у світі у Франції також є надзвичайно дорогим, навіть за європейськими стандартами. Якими фінансовими ресурсами ви плануєте забезпечити реалізацію концепції Фостера?

Я маю з ним особисте знайомство. Це надзвичайно розумна особистість, яка підтримує Україну. Він сам по собі є брендом. Під його ім'ям готові інвестувати як приватні особи, так і банківські установи. Для нас цей проєкт є можливістю створити ідеальне місто майбутнього.

Фостер активно залучає українських архітекторів до своїх проектів. Наразі ми організовуємо конкурси, присвячені відновленню Салтівки.

- Скільки вже коштів міського бюджету витрачено на мегапроєкт Нормана Фостера?

- Нуль.

Спочатку фінансування надходило від родини Нормана Фостера, але згодом ми уклали угоду з урядом Німеччини.

Він був присутній під час мого онлайн-виступу в ООН у 2022 році, де я говорив про те, як Росія завдає шкоди Харкову. Це справило на Фостера велике враження, і він запропонував свою підтримку. Він навіть відвідав Україну. Однак його охорона заборонила йому виїжджати далі Ужгорода через питання безпеки, але ми все ж змогли зустрітися. Це була моя перша поїздка з міста з моменту початку вторгнення.

- Ваші мегапроєкти хтось з місцевих критиків називає "потьомкінськими селами", хтось Нью Васюками. Похвально, коли в міста є амбіції. Але в центрі міста стоїть Університет Каразіна, з якого вилетіла половина вікон, поки місто будує транспортні розв'язки майбутнього.

- Вікна встановимо.

Коли ми створювали Парк Горького, тепер відомий як Центральний, існувала чимала кількість зауважень і критичних висловлювань.

Це були не лише зауваження, а й зіткнення та затримання активістів в епоху Кернеса...

Коли ми тільки починали створювати зоопарк, мало хто вірив, що ми зможемо відкрити його 23 серпня, в день міста. Але ми це здійснили. Під час будівництва саду Шевченка нам ставили підніжки з усіх боків, і ви навіть не уявляєте, як це було важко. Але результат є — сад збудований. Завітайте на Північну Салтівку, і ви переконаєтеся, що ми робимо величезні кроки вперед. Головне не те, що говорять, а те, що ми реалізуємо насправді.

Я не приймав участі в бійках. І це сталося не під час будівництва парку, а під час укладки дороги.

- Важливий оголений нерв Харкова зараз - дерусифікація назв вулиць. Є багато суперечок...

- А де вони?

- Історія з петицією щодо вулиці Міська Барбари. Активісти громадської організації "Деколонізація. Україна" надіслали звернення на ваше ім'я щодо перейменування вулиці радянського письменника Гаршина іменем Міська Барбари...

- Харків пройшов перейменування в лайт-варіанті, за що я дуже вдячний всім харків'янам...

Як еволюціонували політичні переконання мешканців Харкова до і після початку повномасштабної агресії? Основну частину міської ради складають представники блоку Кернеса та ОПЗЖ, а також присутній навіть Шарій...

У нас немає ОПЗЖ.

- Тепер цього не існує. Перед початком великої війни було...

- Шарія не існує зовсім.

Шарія більше немає, адже його фракція розпалася через недостатню кількість учасників.

- Будемо казати так. Шарій ніяк мені простити не може розпуск фракції...

- Харків дав українській політиці Добкіна, Мураєва, колись Кушнарьова - автора ідеї про запровадження федералізму, Бережну... Яка частка проросійськи налаштованих людей була до вторгнення і зараз? Люди не можуть перефарбуватися вмить.

Ні, мова не про мене. Твердження, що Харків був містом з проросійськими настроями, є серйозною помилкою. Харків ніколи не мав такого статусу. Всі події, які почалися з 2014 року, харків'яни спостерігали на власні очі. Ви ж усвідомлюєте, що саме з Харкова почалися дії Росії.

У 2014 році Харків майже перетворився на столицю так званої Новоросії...

Харків'яни дали гідну відсіч, і це відображає їхню ментальність.

Коли вони стали свідками подій у Донецьку та Луганську, питання про проросійські настрої відпало саме по собі.

Хоча це не означає, що 5-10% не налаштовані проросійськи...

Чи можна вважати Блок Кернеса проукраїнською силою на виборах?

- Так. Ви не розумієте. Якби тоді ми не взяли проукраїнський курс, усе склалося б зовсім по-іншому.

Так, ми не розмовляли українською мовою. Комусь вона важко давалася. Але ж я пам'ятаю ті часи, коли в 2014 ми із сутичками відстоювали мерію. Не було ні поліції, ні інших правоохоронних органів. Озброєні люди нам казали: "Ми зайдемо в залу, нічого не порушимо, самі зберемо сесію і оголосимо ХНР".

Я не хочу, щоб хтось переписував цю історію.

Немає сенсу стверджувати, що Блок Кернеса є проросійським. Ця політична сила має українську назву "Успішний Харків", що варто зазначити.

Ви згадуєте про Шарія. Він здійснив онлайн-кампанію та отримав певну кількість мандатів. Чи має він наразі якісь позиції тут? Ні, не має.

ОПЗЖ більше не існує як політична сила, оскільки її діяльність заборонена. Депутати, які залишилися в Харкові, насправді мають проукраїнські погляди. Наразі їхня фракція має іншу назву - "Відновлення України". Найбільш скандальні представники партії покинули країну. Проте і до початку війни в цій політичній силі існували різні напрямки.

Ми підтримуємо позитивні стосунки з організацією "Відновлення України" і хочу підкреслити, що їхня позиція є глибоко проукраїнською.

Щодо питання, чи відбуваються зміни у менталітеті людей, можна сказати, що під час обстрілів цей процес дійсно має місце.

Коли 160 тисяч людей втекли в метро в перший день вторгнення і стали свідками руйнувань, вони висловлювали свої почуття словами: "Путін зробив помилку, адже ми вважали їх своїми братами...".

Коли ви пройдете по Харкову, почуєте, що люди вітаються українською мовою. Це не значить, що всі вони україномовні в побуті. Але вітатися по-іншому зараз соромно.

- Якщо активні бойові дії зупиняться, чи відбудеться реанімація проросійських сил?

Звісно, все визначатиметься тим, коли завершиться війна і які будуть її наслідки. Чи намагатимуться проросійські сили відновити свої позиції? Так, спроби будуть. Проте наразі я не спостерігаю жодної електоральної підтримки для проросійських сил. Її фактично не існує. Просто вийдіть на вулицю і запитайте людей.

В даний момент триває судовий процес проти Романа Дудіна, очільника Харківської СБУ, у справі щодо ймовірної державної зради. З'явилися повідомлення про те, що він нібито намагався усунути вас і голову обласної адміністрації Синєгубова від управління в перший день війни. Який стан розслідування цієї справи на сьогодні?

Ця ситуація не викликає жодного інтересу ані в мене, ані у мешканців Харкова. Невдала спроба усунути мене та губернатора від влади вже стала минулим, яке варто залишити позаду.

Не можу розкрити більше деталей, оскільки я є свідком у цій справі.

Я прийшов до висновку, що Дудін є зрадником. І крапка.

Яка ж була його істота?

Скільки я пригадую, це стосується Баканової.

Хто з представників Офісу президента був причетний до цього призначення?

На мою думку, це безумовно була особиста ініціатива Баканова.

- На вас виходили росіяни в перші дні війни?

Вони надіслали погрози. Я їх заблокував. Це виявилася звичайна розсилка повідомлень.

- Тобто серйозних пропозицій з їхнього боку щодо можливих домовленостей не було?

- Які угоди, про які ви згадуєте...

- Чому в них не вийшло в 2022-му?

- Для Харкова був величезний ризик. Вони стояли уздовж кільцевої дороги і заходили сюди. Ризик вдалося відвернути завдяки позиції харків'ян. Я пам'ятаю черги у військкомати, роздачу зброї. Молодь, жінки, діти, старі - всі разом. Це все Харків. Звісно, 92 бригада. Багато хто з цих хлопців загинув. Вони не пустили в місто росіян ціною свого життя.

Я згадую, як підірвали мости, коли заходили диверсійно-розвідувальні групи...

Помилка росіян полягає в тому, що вони вважали Харків проросійським. Це не так.

- Ви вірите в те, що війна закінчиться?

Ми впевнені, що жодна війна не може тривати безкінечно.

Яке у вас враження про те, чим це все завершиться?

- Дипломатичним рішенням. Військового рішення сьогодні немає, усі це кажуть. Вірю в мистецтво дипломатії. Нам необхідна жорстка міжнародна підтримка.

Перед початком вторгнення ви стверджували, що цього не станеться. А коли вже почалося, ви сподівалися, що все вирішиться шляхом переговорів...

Тоді ніхто не міг уявити, що на нас чекає. За кілька годин до початку вторгнення нас викликали до СБУ і запевняли, що ніякої війни не станеться, а лише проходять військові навчання. Моя інформація грунтувалася на даних від компетентних органів. Якби ми отримали хоча б тижневу попереджувальну інформацію, ми б зовсім інакше підійшли до підготовки.

- Чим все закінчиться? На вашу думку, росіяни відкотяться з Харківщини?

- Усе закінчиться справедливим миром для України.

Вони самі, звичайно, нікуди не повернуться - потрібно, щоб ми їх повернули назад.

Проте, давайте поглянемо на речі з реалістичної точки зору: для Харкова оптимальним варіантом миру може стати відновлення кордонів, які існували до початку повноцінного вторгнення.