Кожен елемент, вплетений у маскувальну сітку, наближає нас до тріумфу.
Укрінформ продовжує знайомити читачів з волонтерськими громадами. Цього разу ми завітали до "Печерських котиків".
З початку широкомасштабного вторгнення волонтерська ініціатива "Печерські котики" виготовила понад 2,5 тисячі "кікімор", близько 40 тисяч квадратних метрів маскувальних сіток, 10 тисяч окопних свічок та більше 3,5 тисячі нашоломників з маскувальної сітки. Їх діяльність зосереджена на двох локаціях у Києві: на Лейпцизькій, 15‑А та на території Києво-Печерської лаври в Музеї книги і друкарства України. Саме там ми завітали, щоб висвітлити їхню невтомну та надзвичайно важливу для фронту працю.
Є ДЕКІЛЬКА ДИЗАЙНІВ "КІКІМОР": ЛІСОВІ, СТЕПОВІ Й ЗИМОВІ
Ми опинилися в просторовій залі музею, де ще з самого ранку активно працюють безперервні волонтери. Разом із координаторкою музею "Печерські котики" Наталею Пухальською та всесвітньо відомою українською співачкою, художницею та волонтеркою Анжелікою Рудницькою ми спостерігаємо за кожним етапом створення маскувальних костюмів "кікімор", або, як їх коротко називають волонтери і військові, "кікі".
Тканину-сітку для виготовлення "кікімор" замовляють у харківських виробників, після чого вона вручну розкроюється на частини: капюшон, основа, рукава та полички. Потім волонтери-кравчині беруться за швейні машинки, аби зшити основу у стилі фрака, але з достатньою вільністю, щоб військовослужбовцям було комфортно під час руху.
"Кікімори" виготовляються для зросту 175 і 190 см. Снайпери, навіть якщо не надто високі, зазвичай обирають найбільший розмір. Вони дуже уважно підходять до вибору довжини, адже їм важливо, щоб взуття повністю закривало ноги, коли вони лежать. У розвідників, навпаки, є інший підхід, оскільки їм потрібно більше свободи для руху", - ділиться Наталя Пухальська.
Наступним кроком є "заплітання" основи. Для цього застосовують розсотану мішковину та стрічки, вирізані зі спанбонду (флізелін - нетканий матеріал, виготовлений на основі 100% поліпропілену, з термоскріпленою структурою). Мішковина постачається в великих рулонах, які потім розрізають на смужки й квадрати. Ці елементи розсотують на нитки довжиною 25 см для основ та 35 см для каптурів.
"Спочатку ми працювали з різними іншими тканинами, але вони швидко мокріють і гниють. А "спанбонд" рідко стає вологим і швидко висихає, ліпше захищає техніку та позиції наших військових, навіть від променів тепловізора. Ми перевіряли", - пояснює пані Наталя.
Спанбонд постачається у великих рулонах, які потім розрізають на квадрати, з яких нарізальниці виготовляють стрічки. Цей матеріал має хорошу непрозорість і доступний у різних відтінках. Команда "Печерські котики" створює кілька варіантів "кікімор": лісові, степові та зимові, останні представлені в чотирьох різних моделях.
Є ОДИН КРАЙНЬО ВАЖЛИВИЙ АСПЕКТ - НА "КІКІМОРІ" НЕ ПОВИННО БУТИ ГЕОМЕТРИЧНИХ ФОРМ АБО ЯСНИХ ЛІНІЙ.
Сьогодні хлопці в основному замовляють "ліс", оскільки розпочалася "зеленка". Ми переходимо від нарізальниць до основних учасників процесу, які займаються плетінням. Дехто плете, стоячи на стійці, тоді як інші обирають зручні столи. "Кікімори" виготовляються виключно за схемами, розробленими самими волонтерами, зокрема пані Наталею. Важливо пам'ятати, що на "кікіморі" не повинно бути геометричних візерунків або чітких ліній. Вона повинна максимально відповідати природним кольорам і формам.
"У нас є чудові схеми. Коли замовили "болото", я створила для них ескізи вручну. Усі кольори чітко вказані. Дівчата майстерно плетуть за цими схемами. Ми ретельно контролюємо кожен етап: від пошиття до заплітання. Якість для нас на першому місці. Хоча сам процес досить простий, коли нові учасники приходять, я пояснюю: плетемо легко - одна стрічка, два вузли, три нитки. Схема готова - вперед! Іноді хтось пропонує плести по одному вузлу, щоб швидше, але ми отримуємо відгуки від хлопців, які кажуть, що через постійні маніпуляції "кікі" розсотуються, і нитки починають обсипатися. Ми завжди прислухаємося до їхніх порад. Наприклад, раніше ми плели щільніше, але хлопці підказали, що потрібно трохи розслабити - і ми внесли зміни," - розповідає волонтерка.
Отже, "кікімори", виготовлені з "Печерських котиків", є досить надійними, і якщо військовий не викине їх, а також якщо вони не пошкоджуються внаслідок влучення снаряда в укриття чи транспорт, то можуть слугувати протягом кількох сезонів. Щодо спеціального догляду, то тут його фактично немає, адже чистота не є пріоритетом для "кікімор", які хлопці часто навмисно забруднюють у бруді або встромляють у них гілки та бур'яни, або ж підрізають для кращого маскування.
Ми обслуговуємо клієнтів лише за попередніми замовленнями, оскільки не маємо складу. Зазвичай у нас існує черга на продукцію.
Хлопці оформлюють замовлення на "кікімори" через соціальні мережі "Печерських котиків" в Instagram та Facebook. Там розміщена гугл-форма, яку кожен військовий заповнює індивідуально, надаючи копію свого військового квитка. Це дозволяє волонтерам підтвердити, що звертаються не сторонні люди, а саме військові, які потребують допомоги, і не просять вісім сіток чи "кікімор" без підстав. Хоча вони також приймають і великі замовлення - минулого літа було виготовлено значну партію для навчальних центрів, що складалася з 30 одиниць.
"Якщо це замовлення на певну кількість (5-10 виробів), то ми просимо запит у військової частини, що це справді для них. Ми працюємо тільки за запитом, у нас немає складу, у нас завжди черга. Звісно, інколи звертаються і наші волонтери із замовленням для своїх близьких, але вони теж надають військовий квиток", - розповіла Наталя Пухальська.
Протягом тижня на двох локаціях ми виготовляємо від 15 до 18 "Кікімор", але цього, на жаль, недостатньо.
Ми хотіли б дізнатися, скільки "кікі" здатні виготовити або заплести "Печерські котики" протягом тижня?
"Ключовим моментом є саме слово "заплести", - зазначає пані Наталя. - Адже наші кравчині можуть виготовити основи, але заплітати їх ми можемо значно менше. Протягом тижня на двох локаціях: у Лаврі та на Лейпцизькій, 15-А (де, окрім "кікімор", також плетуть маскувальні сітки) ми вдаємося до виготовлення 15-18 "кікімор". На локації у Музеї це число коливається від 7 до 10, залежно від кількості учасників. Наприклад, один рукав вимагає близько 2,5 години, а капюшон - 3,5 години. Все залежить від швидкості та моторики. Щодо маскувальних сіток, попит перевищує можливості волонтерів вдвічі. Рук не вистачає, тому ми щиро запрошуємо всіх долучитися."
Продовжуючи думки Анжеліки Рудницької, варто зазначити: "На початку повномасштабної агресії в 2022 році суспільство проявило неймовірну єдність, прагнучи зробити все можливе для досягнення перемоги. Коли я приходила плести маскувальні сітки, не було жодного вільного місця – потрібно було приїхати раніше, щоб знайти собі місце. Волонтерські центри наповнювалися людьми різного віку – від школярів до літніх людей, але тепер відчувається брак рук... Маскувальні сітки та "кікімори" залишаються вкрай необхідними, але чомусь тил забуває, що ми можемо спати в комфортних ліжках лише завдяки безсонним ночам наших військових".
УВАГА! ТЕПЛЕ ВЗАЄМОДІЯННЯ І ДРУЖНІ ЗВ'ЯЗКИ - ЦЕ ТЕ, ЩО МОЖЕ ЗБЕРЕГТИ ЛЮДЕЙ РАЗОМ.
Волонтерки підкреслюють, що приєднатися до процесу плетіння може кожен охочий у будь-який час, оскільки діяльність організована у дві зміни. Локація в музеї працює щоденно без вихідних з 10:00 до 17:00. Тут завжди знайдеться робота, і завжди є люди, готові допомогти! "Об'єднання людей - це надзвичайно важлива справа, адже потрібно постійно генерувати ідеї та мотивувати інших долучитися до нас, - ділиться своїми думками пані Наталя. - Ми організовуємо різноманітні майстер-класи, такі як писанкарство чи зав’язування хусток, а також проводили акцію з вифлеємським вогнем від пластунів. Не забули відзначити наше триріччя на цьому майданчику - святкували з тортом і врученням подяк. Взаємна увага, тепле спілкування та дружні стосунки - це те, що сприяє утриманню людей. Якщо комусь ти байдужий, то утримати його буде важко. І ще одне, дуже важливо, що ми маємо можливість волонтерити саме в цьому музеї у Лаврі. Це місце, яке є частиною нашої культури і сили. Ми тут з серпня 2022 року. Музей надав нам великий світлий зал, а наші волонтери можуть безкоштовно відвідувати виставки та концерти, що проходять у музеї."
Люди, які відвідують майстер-класи з плетіння сіток і "кікімор", представляють різні вікові категорії. В першій зміні переважають молоді учасники, тоді як у другій зміні більшість складають більш зрілі особи. Серед них чимало переселенців з таких міст, як Херсон, Олешки, Донецьк, Слов'янськ та Костянтинівка, а також значна кількість киян, особливо жителів Печерського району столиці.
ДУЖЕ ВАЖЛИВО РОЗПОВСЮДЖУВАТИ ТА ПІДВИЩУВАТИ АВТОРИТЕТ ВОЛОНТЕРСТВА, ОСОБЛИВО, СЕРЕД МОЛОДІ
Дарина Левченко організовує виїзні майстер-класи з виготовлення "кікімор" і координує проект із створення окопних свічок. Коли почалося повномасштабне вторгнення, їй було лише 15 років, але вона стала однією з ініціаторок волонтерської спільноти "Печерські котики". Спочатку ця організація займалася підтримкою маломобільних людей, доставляючи медикаменти та обіди. З часом до їхньої діяльності долучилося плетіння "кікімор", а згодом і виготовлення сіток, що стало важливою частиною їхньої роботи.
"Я навчаюся на психолога, а тут у мене - волонтерство. Мені здається, що зараз дуже важливо мати активну соціальну позицію, розповсюджувати, підвищувати авторитет волонтерства, особливо серед молоді. Раз на сезон узимку і восени ми виробляємо окопні свічки. Виготовлення окопних свічок відбувається у форматі майстер-класів один раз на тиждень на Лейпцизькій (локація "Печерських котиків" біля метро "Печерська"). Люди можуть приходити, навчатися і далі розповідати вже у своїх ком'юніті.
Ми також організовуємо виїзні майстер-класи з плетіння "кікімор", які часто проходять на корпоративних заходах для компаній. Участь у них є безкоштовною, але ми просимо зробити донат, щоб покрити витрати на матеріали. З минулого року ми почали випуск нашоломників із маскувальної сітки, які можна виготовляти вдома: волонтери приходять, отримують матеріали, а потім повертають готові вироби.
"Ми також займаємося іншими тимчасовими ініціативами, такими як організація гуманітарної допомоги для фронту. Наші волонтери приносять печиво, різні ласощі та шкарпетки, а ми передаємо це нашим хлопцям на передову," - зазначила пані Дарина.
ВОЛОНТЕР: ТИЛ ПОВИНЕН ПІДТРИМУВАТИ НАШИХ СОЛДАТ, ОСКІЛЬКИ НАША ДОПОМОГА Є ДУЖЕ СТРАШЕННЯМ ДЛЯ НИХ.
Найлегшим завданням під час створення "кікімор" волонтери називають сотання, найскладніше - яке потребує навичок та майстерності - це заплітання. З маскувальними сітками робота більш фізична, але там немає чіткої структури, як саме ви маєте заплітати, адже стрічку можна проводити плюс-мінус вільно. А от "кікімори" плетуть за суворою схемою (хоча "узори" на них видаються хаотичними).
Тетяна Кінщак, активна учасниця "Печерських котиків", постійно відвідує музей, щоб виготовляти ці необхідні маскувальні елементи.
"Усі мої воюють. А тил має забезпечувати наших військових, для них дуже важлива наша підтримка, тому що без тилу не буде перемоги. Я намагаюся приходити сюди якомога частіше, коли є час і змога, тому що це потрібно нашій армії. Про цю ініціативу я дізналася ще в 2022 році, під час першої онлайн-лекції Катерини Майстренко. Спочатку це була допомога пенсіонерам, маломобільним, малозабезпеченим Печерського району, тим, хто залишився тоді взагалі без нікого. А трішки пізніше ми вже почали виготовляти маскувальні сітки й "кікімори". Нас тут багато таких, що вже три роки сюди ходять", - розповіла пані Тетяна.
У ТОРБУ РАЗОМ ІЗ "КІКІМОРОЮ" НЕОБХІДНО ДОДАТИ ОБЕРЕГИ, А ТАКОЖ МАЛЮНКИ І ЛИСТІВКИ, ЯКІ ПРИГОТУВАЛИ ДІТИ.
До кожної "кікімори" додається унікальна торбинка, в яку кладуть готову "кікімору" разом з оберегами, виготовленими волонтерами: мотанка-янголик або браслет. Не забувають також про малюнок від дітей і підписану листівку, що додає особливого тепла.
Поки ми спостерігаємо за тим, як досвідчені майстри створюють "кікімори", ми також намагаємось освоїти цей вид мистецтва. У цей час до кімнати вриваються веселі групи дітей молодшого шкільного віку. Волонтери радо показують їм, чим займаються, демонструють готові "кікі" і пояснюють, як ці "смішні вироби" можуть стати рятівниками для наших захисників. Очі малечі світяться від зацікавленості та захоплення.
Ось ми спостерігаємо, як двоє малюків за столом пишуть листи для воїнів ЗСУ, які згодом будуть покладені у готові вироби. Познайомимося з ними. Їх тато - Олексій Кушніренко, пілот Національної поліції України. Він з перших днів повномасштабного вторгнення щодня перевозить поранених із зони бойових дій до лікарень на медичному вертольоті. Наразі він вдома, не в ротації, проводить час із родиною. Сьогодні вони з дітьми вирушили на екскурсію до Лаври і випадково потрапили до волонтерського центру, де малеча одразу захотіла написати щось приємне для наших хлопців на "передку".
Волонтери "Печерських котиків" говорять, що до них досить часто приходять цілими сім'ями - тато, мама, дитина. І малеча може тут не лише гратися, а й допомагати, наприклад, із нарізкою або сотанням.
Зараз людей у різні дні приходить по-різному. Інколи бувало й по 30 осіб, а тепер значно менше. Як показує практика, влітку, коли почнуться дачі, тут буде ще малолюдніше, тому "Печерскькі котики" запрошують усіх приходити до них та допомагати із плетінням.
"Я щиро вдячна кожному, хто приєднується і вносить частину своїх зусиль на підтримку Збройних Сил України. Кожен елемент, доданий до наших 'Печерських котиків', наближає нас до перемоги хоча б на міліметр! Моє кредо: сильний і небайдужий тил - це більше мотивації для армії, адже вона знає, за кого бореться", - підкреслила Анжеліка Рудницька, яка активно займається волонтерством і закликає всіх долучатися, не залишатися байдужими, приходити до волонтерів та спільно реалізовувати прості, але надзвичайно важливі справи.
Любов Базів. Місто Київ.
Зображення Олександра Клименка
