Депутати, підприємці, місцеві "владики". Хто отримує прибуток з територій, пов'язаних із в'язницями?
Кримінальні лідери, народні обранці та "феодали" отримують десятки мільйонів гривень з земель, що належать державній пенітенціарній системі. Яким чином функціонують ці схеми?
Держава має у своєму розпорядженні 800 тисяч гектарів сільськогосподарських угідь. Це майже дорівнює площі Кіпру. Керування цими землями здійснюють деякі незвичні державні інституції.
Якщо Національна академія аграрних наук (НААН) та Фонд державного майна (ФДМУ) виглядають як раціональні управлінці таких ресурсів, то Міністерство юстиції, представлене пенітенціарною системою, так не виглядає. Нещодавно п'ять відсотків усіх державних сільськогосподарських земель перебували у володінні Державної кримінально-виконавчої служби (ДКВСУ), яка раніше була відома як Пенітенціарна служба.
За задумом та радянською "традицією", на цих землях в'язні повинні були вирощувати собі продукти. Проте за роки незалежності чиновники, представники влади та посадовці державних підприємств (ДП) створювали схеми з передачі пенітенціарних земель в обробіток приватним компаніям, результатом чого були хронічні збитки держави.
У 2023 році було ініційовано створення Земельного банку, закладеного на основі Фонду державного майна України. Ця установа має на меті отримати сільськогосподарські землі від непрофільних організацій та забезпечити їх прозору передачу в суборенду. Літо 2024 року стало відправною точкою для передачі земель, що належать пенітенціарній системі.
Проте на державній землі продовжують заробляти і донині. ЕП вдалося знайти, хто цим займається.
В часи радянської окупації виправні колонії та інші заклади виконання покарань отримували в користування ділянки поруч зі своїми комплексами, щоб вирощувати сільськогосподарську продукцію руками ув'язнених.
Цю практику продовжували і після 1991 року: Міністерство юстиції заснувало численні державні підприємства при пенітенціарних закладах, яким надали право постійного користування земельними ділянками. Ув'язнені, засуджені за незначні правопорушення, займалися обробкою цих земель та вирощуванням різноманітної продукції. Після цього державні підприємства збували продукцію в установи, що виконують покарання.
Враховуючи, що не вся земля була облікована і внесена в кадастр, відкривалося широке поле для зловживань. Дуже швидко керівники сільськогосподарських держпідприємств при колоніях, місцеві аграрні бізнесмени та співробітники силових органів зрозуміли, що на цьому можна заробляти.
Згідно з чинним законодавством, передача земель в оренду через аукціони була неможливою. Це правило стосується також інших ділянок державної власності, які підприємства отримували у постійне користування (по суті, це можна вважати доступом до довгострокової дешевої оренди). Заборонено було також здавати ці землі в суборенду.
Виходити за межі заборони можна через угоди з приватними компаніями, такими як контракти на розподіл прибутку, спільну обробку земель або надання різних послуг. Ці угоди, як правило, не підлягають публікації і часто передбачають занижені ціни на продукцію. В результаті державні підприємства не отримують прибутку від таких угод, що, в свою чергу, призводить до втрат для держави.
Процес виглядає наступним чином: голова пенітенціарного сільськогосподарського державного підприємства укладає угоду з приватною фірмою, залучаючи її до обробки земельних ділянок. Офіційною причиною для такого рішення є нездатність забезпечити обробіток територій за рахунок ув'язнених, низька продуктивність їх праці або недостатня врожайність. У результаті на територіях Державної кримінально-виконавчої служби України починають працювати приватні аграрії.
Цікаво, що згодом цей бізнес неодноразово отримував тендери на постачання продукції, виготовленої з "пенітенціарних" земель, безпосередньо до установ ДКВСУ, причому з певною націнкою.
Загалом в України налічувалося чимало таких сільськогосподарських ДП, проте на сьогодні їх залишилося десять. Маючи "білі плями" у кадастровій карті та облікову документацію, приватним бізнесменам іноді вдавалося по шматочках викуповувати ці ділянки, через що державний банк землі скорочувався.
За словами екс-урядовця, який володіє деталями цієї ситуації, схема функціонувала під захистом правоохоронних органів. "До процесу обробітку землі могли долучитися лише впливові особи — місцеві можновладці, депутати та міністри", — зазначає він. Це нагадує ситуацію з землями Національної академії аграрних наук.
Аграрії, що виконували роботи на пенітенціарних територіях, свідомо занижували дані про урожайність, що призводило до недофінансування колоній. Державні підприємства не мали альтернативних джерел доходу, а їх зобов'язання щодо сплати земельних податків лише збільшувалися, розповідає екс-чиновник Міністерства аграрної політики у коментарі для ЕП.
В результаті, більшість державних сільськогосподарських підприємств при колоніях щороку фіксували збитки на десятки мільйони гривень.
У 2020 році співробітники Служби безпеки України виявили корупційні злочини, в яких були замішані голова комісії, що займалася ліквідацією Державної пенітенціарної служби, та колишній працівник Міністерства юстиції. Вони обіцяли фермеру з Кіровоградської області надати йому посаду директора в державному агропідприємстві в обмін на хабар.
У матеріалах розслідування зазначається, що чиновник називав себе "тіньовим куратором служби з виконання земельних питань". За отримання посади керівника державного підприємства фермеру довелося викласти 1 мільйон доларів. Учасники угоди запевняли "клієнта", що він зможе "повернути" ці гроші після призначення, завдяки здачі в оренду земельних наділів загальною площею понад три тисячі гектарів, що належать агрокомпанії.
Обговорення стосувалося "Агропідприємства ДКВС (№37)", яке розташоване в селі Інгульське Кропивницького району. Міністерство юстиції закрило Устинівський виправний центр №37, проте сільськогосподарське підприємство, що належало до нього, зберегло свої шість тисяч гектарів землі.
Згідно з інформацією від Bihus.info, фермером, якому була запропонована схема, є Олександр Поворознюк, директор ТОВ "Агрофірма П'ятихатська". Він також відомий як президент футбольного клубу "Інгулець" і автор популярної фрази "Вова, їб*ш їх, бл**ь".
Мін'юст спробував очистити історію з подібними корупційними схемами. Навесні 2021 року землі половини пенітенціарних сільськогосподарських ДП передали у власність однієї структури - "Сільськогосподарське підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№115)".
"Основна концепція полягала в консолидації всіх активів під одним дахом, призначивши на керівну посаду кваліфікованого менеджера з високою оплатою праці, щоб упорядкувати ці хаотичні справи," - зазначає джерело ЕП у Міністерстві юстиції.
Більшість "порожніх" ДП вже ліквідували, тоді як деякі досі у стані припинення. В червні 2024 року Кабмін передав половину земель Мін'юсту до Земельного банку в структурі ФДМУ. На відміну від земель НААН, які передавали цілими підприємствами, уряд передавав окремі ділянки, здебільшого у Кіровоградській, Одеській, Запорізькій та Харківській областях, сумарно - 19,4 тис. га.
За словами Олександра Васильченка, начальника Управління підприємств агропромислового комплексу ФДМУ, передані земельні ділянки не становлять проблеми, і вже 4,1 тисячі гектарів було успішно передано в прозору суборенду через аукціони. Проте, більше 5 тисяч гектарів земель в Одеській області, після їх передачі до Фонду державного майна, підпали під арешт з боку суду. Наразі ФДМУ активно працює над поверненням цих земель у своє управління, і деталі цієї ситуації будуть обговорені пізніше.
На черзі передача ще 20 тис. га земель Мін'юсту та безпосередньо "СГ підприємства ДКВС №115", яке попри травневе розпорядження уряду досі не передали до структури ФДМУ. У відповіді на запит ЕП в Мін'юсті повідомили, що надали Фонду пакет документів для підготовки актів прийняття-передання і попросили внести туди деякі зміни з урахуванням позиції самого ДП №115.
"На даний момент акти прийняття-передання, що містять запропоновані зміни від ФДМУ до Міністерства юстиції, ще не були отримані," - зазначається у відповіді.
Поки бюрократія займається своїми іграми, на території Міністерства юстиції в період з 2022 по 2024 роки продовжувалися випадки зловживань. У колі підозрюваних опинилися наближені до екс-міністра, діючий народний депутат і керівник державного підприємства "СГ підприємство ДКВС України №115".
Офіс Генерального прокурора ініціював розслідування щодо одного з випадків зловживання, пов'язаних із посадовими особами "СГ підприємство ДКВС України №115", які отримали в користування половину земель пенітенціарної системи. Основна суть справи полягає в тому, що в 2022 році керівництво державного підприємства уклало контракти з трьома компаніями, що входять до групи "Альфа-капітал", на проведення підготовчих робіт і обробітку земельних ділянок, а також на посів сільськогосподарських культур на території Полтавської області.
Прокурори вважають, що це була фактично "прихована" оренда 5,1 тис. га державної землі.
Службовці ДП спільно з посадовими особами приватних підприємств подавали недостовірні відомості до статистичних та податкових органів України, з'ясувало слідство. Змовники занижували реальний обсяг зібраного врожаю, а решту продавали за готівку іншим підприємствам, йдеться у судовій ухвалі.
Зав concealment of the actual volume of harvested crops leads to an increase in the liabilities of the state enterprise, resulting in the loss of liquid assets and property, as highlighted by law enforcement officials. Judicial experts estimate the total damages in this case to be 66.9 million UAH.
Власником "Альфа-капітал" є полтавський бізнесмен Олександр Павлюченко. Журналіст Дмитро Гнап у блозі для УП писав, що Павлюченко відомий як кримінальний авторитет з прізвиськом "Саша Браслет". За інформацією джерел УП, у листопаді 2024 року він побив чоловіка у ресторані, за що суд відправив його під цілодобовий домашній арешт.
У період з 2006 по 2007 рік Павлюченко обіймав посаду помічника народного депутата Миколи Злочевського, а в 2014-2019 роках працював з Ігорем Котвіцьким. Останній є близьким соратником та "помічником" колишнього міністра внутрішніх справ Арсена Авакова.
Після того, як Мін'юст отримав перший "транш" земель, Петровірівська сільська рада, що знаходиться в Березівському районі Одеської області, вирішила звернутися до суду з метою повернення цих ділянок. Йдеться про приблизно 5,6 тисяч гектарів землі.
Річ у тім, що початково землі знаходилися в постійному користуванні "СГ підприємство ДКВС №111". Далі таке право передали спершу ДП №115, а згодом - Земельному банку ФДМУ, проте власник землі залишався незмінним - держава в особі в особі Головного управління Держгеокадастру в Одеській області.
Проте коли уряд вже віддав ці землі до Земельного банку, Петровірівська сільрада вирішила звернутись до суду, аби забрати всі ці ділянки собі.
Як пояснює заступниця генерального директора ТОВ "Державний земельний банк" Тетяна Щербань, сільрада клопоче про те, аби суд визнав 5,6 тис. га державних земель комунальними на підставі положення Земельного кодексу, відповідно до якого "землями комунальної власності громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад".
Дійсно, існує певний виняток, що стосується земель, які перебувають у постійному користуванні. Незважаючи на це, на ці ділянки було накладено арешт. Суд протягом двох місяців не залучає до розгляду цієї справи представників ТОВ "Державний земельний банк", як зазначає Щербань. На даний момент Фонд державного майна України подав апеляцію на це судове рішення.
Звертає на себе увагу те, що ДП колонії №111 є, можливо, найбільш нерентабельним серед усіх десяти аграрних державних підприємств, що входять до кримінально-виконавчої служби. За даними фінансової звітності підприємства в системі Youcontrol, на 2021 рік його збитки становили 2,5 мільйона гривень, але з часом ця сума поступово зменшувалася в процесі підготовки до закриття.
Це зовсім не дивно з огляду на всі кримінальні справи, відкриті щодо цього ДП: про самовільне зайняття земельних ділянок, удавані договори про спільний обробіток землі, різноманітні договори підряду. Є навіть справа щодо передачі однієї ділянки компанії, власником якої є депутат місцевої райради.
В ході процесу об'єднання земель пенітенціарної системи, зокрема і Ширяївської колонії №111, в підпорядкування ДП "СГ підприємство ДКВС України (№ 115)", Мін'юст ухвалив нову редакцію статуту підприємства. Згідно з ним, мета "115-ки" - залучення засуджених, які відбувають покарання, до суспільно корисної праці, забезпечення їхнього професійного навчання та отримання прибутку від господарської діяльності".
Проте, прокурори виявили, що керівництво державного підприємства "в супереч інтересам організації" підписувало контракти на виконання механізованих аграрних робіт на земельних ділянках.
"Відповідно до положень укладених угод, приватні підприємства виконують всі необхідні посівні роботи своїми власними ресурсами та засобами. Розрахунок з державним підприємством 'СГ підприємство ДКВС України (№ 115)' проводиться згідно з рахунком, який формується на основі актів виконаних робіт і здійснюється безготівковим способом", - зазначено в судових матеріалах.
Історія нагадує наведену раніше: урожаї знижені, продукцію реалізують за готівку, зобов'язання державного підприємства щодо сплати земельного податку збільшуються, тоді як доходи залишаються недостатніми. У цьому випадку підрядником виступала компанія ТОВ "Агростар експорт".
Власницею компанії є Юлія Чернявська, яка є дружиною Степана Чернявського, народного депутата-мажоритарника від партії "Слуга народу". Раніше він володів бізнесом особисто, проте у 2019 році Чернявський був обраний до парламенту, представляючи виборчий округ №138 на Одещині. Цей округ охоплює, зокрема, Березівський та Ширяївський райони, де знаходяться землі Ширяївської колонії.
Чернявський не просто депутат, а заступник голови Комітету з питань аграрної та земельної політики. У розмові з ЕП він відмовився розкрити, де саме підприємство обробляє землі, однак наголосив, що не залучений зараз до роботи компанії, а про обшуки розповідала дружина. "Якби у слідства були чіткі обвинувачення, вони їх би надали", - додав він.
Після того як землі Мін'юсту були об'єднані під управлінням ДП "СГ підприємство ДКВС України №115", новим керівником цієї структури став Максим Собко. Раніше він займав посаду голови Устинівської районної державної адміністрації в Кіровоградській області та обіймав депутатський мандат у Кіровоградській обласній раді.
Максим Собко - підприємець та колишній директор аграрного об'єднання "Россолан", яке нині очолює Олена Собко. У своїй декларації Максим вказує на спільне майно з Оленою, але не зазначає її як члена сім'ї. В інтерв'ю з "Економічною правдою" він уточнив, що вона є його матір'ю.
"На сьогоднішній день "Россолан" перебуває під слідством у справі, що стосується земельних ділянок колонії №115."
Офіс Генерального прокурора розпочав кримінальне провадження, в рамках якого співробітників ДП № 115 підозрюють у зловживанні своїм службовим становищем для отримання незаконних вигод. Відзначається, що вони, ймовірно, змовилися з працівниками Міністерства юстиції, зокрема Департаменту з питань виконання кримінальних покарань та Генеральної дирекції ДКВС, і уклали контракти на виконання робіт на території колонії.
Предметом таких договорів був продаж біологічних активів, тобто незавершеного виробництва посівів. На аграрному ринку рідко можна зустріти торгівлю "біологічними активами", адже неможливо точно передбачити, який врожай зійде, а відтак і розрахувати коректну ціну за такий актив. Відповідно, за таким договором зазвичай компанія отримує значно менше, ніж за продаж вже вирощеної продукції.
Щодо СФО "Россолан": підприємство не займалося обробкою земельних ділянок ДП №115. Обшуки відбувалися в ряді компаній у даному регіоні. Це могло бути пов'язано з тим, що "Россолан" розташоване поруч із землями, які використовувались державним підприємством у Кіровоградській області, або ж через те, що я раніше працював у цій організації. Можу стверджувати, що протягом останніх двох років "Россолан" не укладав жодних угод із 115 колонією, - зазначив Собко в коментарі для ЕП, додавши, що більше інформації надати не може через таємницю слідства.
На сьогоднішній день території колонії №115 у Кіровоградській області, зазначив він, були виведені з постійного користування підприємства та передані під управління Фонду державного майна, а земельні ділянки виставлені на аукціони.
У відповідь на запит ЕП Міністерство юстиції зазначило, що не має даних щодо прогресу розслідувань потенційних зловживань, пов'язаних із сільськогосподарськими землями Державної кримінально-виконавчої служби.
"Державний секретар Олександр Буханевич повідомив, що в Міністерстві юстиції немає жодної інформації про кримінальні справи, які стосуються розслідування можливого залучення керівництва ДП №115 до прийняття неефективних управлінських рішень на користь ПП 'Білухівка' (компанії, пов'язаної з 'Альфа-капітал' Павлюченка - ЕП) та укладення угод на виконання механізованих сільськогосподарських робіт з ТОВ 'Агростар експорт'."
У Департаменті з виконання кримінальних покарань, що підпорядковується ДКВС, звернулися з проханням надати додатковий час для підготовки відповіді, враховуючи потребу в обробці "значної кількості даних".
В Генеральній прокуратурі України зазначили, що в рамках кримінального розслідування стосовно ДП №115 продовжуються слідчі та процесуальні заходи. На даний момент жодному з учасників справи не було оголошено підозру.
Цей матеріал був створений за фінансової підтримки Європейського Союзу. Відповідальність за його зміст несе "Економічна правда", і він не завжди відображає позицію ЄС.
