Чи може Львів зіткнутися з кризою у сфері ресторанів?
Чому, незважаючи на війну, ресторанний бізнес у Львові продовжує розвиватися, і в яких містах України найбільша кількість таких закладів?
"Вся індустрія послуг і гостинності переживає значний спад. Очікується безліч закриттів закладів та звільнень працівників." Саме так охарактеризував ситуацію в ресторанній сфері Львова на листопад 2024 року співзасновник мережі !FEST Юрій Назарук.
За його словами, понад 50 закладів у центрі міста закриваються або виставлені на продаж. Причина - падіння попиту: брак клієнтів і працівників, економічні труднощі, комендантська година та зменшення купівельної спроможності відвідувачів.
"Відсутність працівників, відсутність клієнтів, комендантська година (яка, до речі, залишається незрозумілою в контексті Львова), і найголовніше - скорочення фінансів", - підсумував Назарук.
Він також підкреслив, що державна підтримка підприємництва здебільшого зводиться до формальних заходів, які не забезпечують суттєвих результатів. "Але ж це стосується тільки бізнесу. У тих, хто проводить перевірки та контролює, ситуація зовсім інша. Можна створити нову раду для підтримки бізнесу, або ж просто залишити підприємців у спокої," – зазначив підприємець.
У статті "Forbes Україна" розповідаються історії рестораторів, які підтверджують заяви Назарука. Зокрема, у листопаді Василь Бундз, засновник мережі "Газда Груп", закрив один зі своїх ресторанів Gazda Cafe, що розташований поблизу Львівської опери.
Кількість людей, які відвідують його заклади, зменшилася на 20-25% у порівнянні з 2023 роком. Підприємство охоплює сім ресторанів, серед яких Budzzini, "Медівня 1979" і "Ліс Bar". "В деяких випадках ми ще можемо впоратися з такими втратами, але для Gazda збитки вже стали суттєвими," - ділилася своїми переживаннями підприємець.
В пресслужбі !FEST розповіли, що у Львові у період з 2022 по 2023 рік припинили свою діяльність 50 з 150 нових закладів. Крім того, у другій половині 2024 року планується закриття ще 50 з них. Зазначено, що 60% цих закладів функціонували ще до початку масштабного конфлікту.
Проблеми, що виникають у місті, стають зрозумілими при детальному вивченні відкритих даних OpenStreetMap.
Згідно з даними, у Львові є приблизно 1200 установ, що класифікуються як ресторани, кафе, бари та паби. Ольга Насонова, директор аналітичного центру "Ресторани України", оцінює цю цифру в 1300. Для порівняння, у Харкові налічується близько 600 подібних закладів, тоді як у Києві їх кількість перевищує 3300.
Але якщо поділити кількість населення в кожному з міст на кількість там закладів, то Львів опиниться на вершині цього рейтингу.
Згідно з оцінками радника міського голови Києва Дмитра Білоцерковця населення столиці повернулося до довоєнного рівня та становить 3,6 мільйона осіб. Харків, де до війни мешкали 1,4 мільйона людей, зараз має постійне населення у 1,2 мільйона осіб, повідомив мер Ігор Терехов.
Львів, згідно з оцінками його мера Андрія Садового, має приблизно мільйон мешканців. Це число перевищує показники до початку великої війни, але навіть з урахуванням цього зростання, на тисячу жителів місто має в півтора-два рази більше закладів, ніж у Києві чи Харкові.
Ситуація з туризмом в умовах війни та нові зміни в законодавстві щодо мобілізації, які були впроваджені в травні 2024 року і обмежили можливості чоловіків, негативно впливають на Львів. У 2022 році місто стало прихистком для багатьох переселенців, але зараз цей потік майже припинився, зазначають представники міської ради.
Ще однією, менш помітною проблемою, є скупчення закладів у центральній частині Львова, що стало причиною збільшення орендних цін в півтора рази, а кількість вільних приміщень значно зменшилася. За інформацією з OpenStreetMap, більшість закладів міста розташовані саме в історичному центрі.
У межах історичного центру міста (в кількох кварталах навколо Площі Ринок) зосереджено близько 25% усіх львівських закладів. У порівнянні з іншими обласними центрами, ці заклади в Львові мають більш концентрований характер, особливо якщо взяти до уваги, наприклад, ситуацію в Києві.
Цю проблему також порушує Бундз, який впевнений, що одним із способів адаптації є переїзд до спальних районів. У червні 2024 року він відкрив Gazda Cafe в житловому районі поблизу Янівського цвинтаря. "Оренда в спальних зонах є більш доступною, а місцеві мешканці відчувають себе більш комфортно на вулиці", - зазначив Бундз у коментарі для "Forbes Україна".
